Що таке судимість і які її наслідки
Судимість — правовий стан людини, щодо якої набрав законної сили обвинувальний вирок із призначеним покаранням; здебільшого вона триває й після відбуття покарання. Нижче — з якого дня людина вважається судимою, коли це закінчується і на що судимість впливає. Строки погашення докладно розібрано в статті про погашення і зняття судимості. Що таке судимість Кримінальний кодекс визначає …
Судимість — правовий стан людини, щодо якої набрав законної сили обвинувальний вирок із призначеним покаранням; здебільшого вона триває й після відбуття покарання. Нижче — з якого дня людина вважається судимою, коли це закінчується і на що судимість впливає. Строки погашення докладно розібрано в статті про погашення і зняття судимості.
Що таке судимість
Кримінальний кодекс визначає судимість через її межі в часі: особа вважається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості (частина перша статті 88 КК України). Тобто ні повідомлення про підозру, ні проголошений, але ще не чинний вирок судимості не створюють.
Здебільшого судимість не закінчується з відбуттям покарання: з цього дня лише починають рахувати строк її погашення (частина перша статті 90 КК). Винятки є, зокрема для кримінального проступку (див. нижче).
Не мають судимості (частина третя і частина четверта статті 88 КК):
- засуджені без призначення покарання або зі звільненням від покарання;
- ті, хто відбув покарання за діяння, кримінальну протиправність і караність якого закон згодом усунув;
- реабілітовані.
За кримінальний проступок судимість виникає, але коротка: людина визнається такою, що не має судимості, одразу після відбуття покарання (пункт 2-1 статті 89 КК). Чим проступок відрізняється від злочинів різної тяжкості — у статті про класифікацію злочинів за тяжкістю.
Коли судимість припиняється
Погашення. Людина визнається такою, що не має судимості, коли минув визначений статтею 89 КК строк і за цей час вона не вчинила нового кримінального правопорушення. Строк — від одного року (пункт 5 статті 89 КК) до восьми років (пункт 9 статті 89 КК) з дня відбуття покарання, залежно від виду покарання і тяжкості злочину.
Зняття — лише судом і достроково, до спливу цих строків, якщо людина після відбуття обмеження волі або позбавлення волі довела своє виправлення (частина перша статті 91 КК). Усі умови зняття і порядок розгляду клопотання — у статті про погашення і зняття судимості.
Якщо суд звільнив від відбування покарання з випробуванням, судимість погашається із закінченням іспитового строку за умов пункту 1 статті 89 КК — докладно в статті про умовну судимість; про саме звільнення з випробуванням — у статті про умовне покарання.
Після погашення чи зняття людина вважається такою, що не має судимості (частина перша статті 88 КК): нове правопорушення вже не утворить рецидиву (стаття 34 КК), а заборони, які закон повʼязує з непогашеною чи незнятою судимістю, перестають діяти. Але окремі закони враховують сам факт засудження, навіть коли судимість погашена чи знята, — приклад наведено в статті про погашення і зняття судимості.
Наслідки в кримінальній справі
Закон називає два випадки, коли судимість має правове значення: вчинення нового кримінального правопорушення та інші випадки, передбачені законами України (частина друга статті 88 КК). У новій справі це означає:
- Рецидив. Нове умисне кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення, — це рецидив (стаття 34 КК).
- Суворіша кваліфікація. У низці статей КК вчинення правопорушення особою, раніше судимою за таке саме, — ознака суворішої частини статті. Наприклад, хуліганство, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство, карається позбавленням волі на строк від двох до пʼяти років (частина третя статті 296 КК). Обставину, яка вже є такою ознакою, суд не може ще раз врахувати як таку, що обтяжує покарання (частина четверта статті 67 КК).
- Може обтяжити покарання. Повторність і рецидив злочинів закон називає обставинами, що обтяжують покарання (пункт 1 частини першої статті 67 КК), але суд може, залежно від характеру правопорушення, не визнати їх такими, навівши мотиви у вироку (частина друга статті 67 КК). Повторності немає, якщо судимість за попереднє правопорушення погашено або знято (частина четверта статті 32 КК).
- Пізніше умовно-дострокове звільнення. Якщо людина раніше відбувала позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисне, за яке засуджена до позбавлення волі, умовно-достроково звільнити її можна лише після фактичного відбуття не менше двох третин строку (пункт 2 частини третьої статті 81 КК), а замінити невідбуту частину більш мʼяким покаранням — не раніше ніж після половини строку (пункт 2 частини четвертої статті 82 КК). Якщо ж людину раніше вже звільняли умовно-достроково і протягом невідбутої частини покарання вона знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, для умовно-дострокового звільнення треба фактично відбути не менше трьох чвертей призначеного строку (пункт 3 частини третьої статті 81 КК).
- Запобіжний захід. Обираючи запобіжний захід у новій справі, слідчий суддя чи суд серед інших обставин оцінює наявність судимостей (пункт 8 частини першої статті 178 КПК). Докладніше — про те, як суд обирає запобіжні заходи.
- Не доказ вини. Докази, що стосуються попередніх судимостей, за загальним правилом недопустимі для підтвердження винуватості в новій справі; винятки перелічено в частині другій тієї самої статті (стаття 88 КПК).
Наслідки поза кримінальною справою
Поза кримінальною справою судимість має значення лише у випадках, передбачених законами (частина друга статті 88 КК), тож єдиної «заборони через судимість» немає: кожен закон ставить свої умови. Три приклади показують, наскільки вони різні:
- Народний депутат — не може бути обраним громадянин, який має непогашену і незняту судимість за умисний злочин (частина третя статті 76 Конституції України).
- Суддя — перешкодою є будь-яка незнята чи непогашена судимість (пункт 3 частини другої статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
- Адвокат — перешкодою є непогашена чи незнята судимість за тяжкий або особливо тяжкий злочин, а також за нетяжкий, якщо за нього призначено позбавлення волі (пункт 1 частини другої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші посади і професії з такими вимогами зібрано в статті про професії, для яких судимість є перешкодою. Коли відмова в роботі через судимість законна, а коли ні, — в окремій статті; що бачить роботодавець у витягу — у статті про довідку про несудимість.
Виїзд за кордон. Право на виїзд може бути тимчасово обмежено, якщо людину засуджено за кримінальне правопорушення, — до відбуття покарання або звільнення від покарання (пункт 4 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вʼїзду в Україну громадян України»). Цей пункт повʼязаний з невідбутим покаранням, а не з усім строком судимості.
Що перевірити у своїй ситуації
- Дату, коли вирок набрав законної сили, — з неї судимість почалася.
- Дату відбуття основного і додаткового покарання — з неї рахують строк погашення.
- Вид покарання і тяжкість злочину — від них залежить строк погашення; чи можливе дострокове зняття, перевірте за умовами статті 91 КК.
- Вимоги закону, який регулює потрібну вам посаду чи діяльність.
Докладніше про те, з чим допомагає адвокат у кримінальних справах, — на сторінці нашої послуги.
Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.
