Умовне покарання в Україні: що це таке і коли його застосовують

«Умовне покарання» і «умовний термін» — побутові назви. У Кримінальному кодексі України (далі — КК) це звільнення від відбування покарання з випробуванням (стаття 75 КК). Суд призначає покарання, але звільняє від його відбування, якщо протягом іспитового строку людина не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обовʼязки (частина третя статті 75 КК). Це …

Отримати консультацію

«Умовне покарання» і «умовний термін» — побутові назви. У Кримінальному кодексі України (далі — КК) це звільнення від відбування покарання з випробуванням (стаття 75 КК). Суд призначає покарання, але звільняє від його відбування, якщо протягом іспитового строку людина не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обовʼязки (частина третя статті 75 КК). Це не виправдання: обвинуваченого визнають винним (частина четверта статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, далі — КПК). Чи вважається людина судимою під час випробування — у статті про умовну судимість.

Коротко

  • За загальним правилом звільняють лише від виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі або позбавлення волі на строк не більше пʼяти років.
  • Іспитовий («умовний») строк — від одного до трьох років; для неповнолітніх і для жінок за статтею 79 КК — свої межі.
  • Два обовʼязки суд покладає завжди, інші — якщо вони необхідні й достатні для виправлення.
  • За порушення орган пробації виносить письмове попередження, за систематичні — звертається до суду. Нове кримінальне правопорушення — покарання за сукупністю вироків.

Коли суд може звільнити з випробуванням

Умови названо в частині першій статті 75 КК. Перша — покарання: виправні роботи, службове обмеження для військовослужбовців, обмеження волі або позбавлення волі на строк не більше пʼяти років. Друга — висновок суду, що засуджений може виправитися без відбування покарання, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи. Закон каже «може»: це право суду, а не обовʼязок.

Окремий випадок — угоди. Якщо сторони угоди про примирення або про визнання винуватості узгодили покарання в тих самих межах і звільнення з випробуванням, суд, затверджуючи угоду, приймає таке рішення (частина друга статті 75 КК).

Коли звільнення з випробуванням неможливе

За загальним правилом від інших покарань, зокрема позбавлення волі понад пʼять років, не звільняють. Крім того, частина перша статті 75 КК виключає засуджених за:

  • корупційні і повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення, крім випадку, коли суд затверджує угоду про визнання винуватості (абзац другий частини першої статті 75 КК). У такій угоді можна узгодити звільнення з випробуванням і від позбавлення волі на строк не більше восьми років (абзац другий частини другої статті 75 КК);
  • кримінальні правопорушення, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 КК, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці;
  • порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
  • катування, передбачене частиною третьою статті 127 КК.

Неповнолітні, вагітні жінки і жінки з дітьми до семи років

Неповнолітнього можна звільнити з випробуванням лише від позбавлення волі, іспитовий строк — від одного до двох років (стаття 104 КК).

Для вагітних жінок і жінок з дітьми до семи років діє стаття 79 КК. Якщо їм призначено обмеження волі або позбавлення волі, суд може звільнити від відбування і основного, і додаткового покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше пʼяти років за тяжкі й особливо тяжкі злочини, а також за корупційні і повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення. Іспитовий строк — у межах строку, на який жінку може бути звільнено від роботи у звʼязку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семи років. Після нього суд залежно від поведінки засудженої звільняє її від покарання або направляє відбувати його. Крім загальних підстав, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену відбувати покарання, якщо вона відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею (частина пʼята статті 79 КК).

Скільки триває «умовний термін»

Іспитовий строк встановлює суд тривалістю від одного року до трьох років (частина четверта статті 75 КК) і обчислюється з моменту проголошення вироку (частина перша статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, далі — КВК). Строк і обовʼязки суд зазначає у вироку (пункт 2 частини четвертої статті 374 КПК), тож умови звіряйте з ним.

Разом зі звільненням можуть бути призначені додаткові покарання: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України (стаття 77 КК).

Обовʼязки на час випробування

Два обовʼязки суд покладає завжди (частина перша статті 76 КК):

  • періодично зʼявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
  • повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додатково суд покладає обовʼязки, необхідні і достатні для виправлення засудженого, з такого переліку (частина третя статті 76 КК):

  • попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
  • не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
  • працевлаштуватися або за направленням органу пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного і працевлаштуватися, якщо запропонують відповідну посаду (роботу);
  • виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
  • пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоровʼя інших осіб;
  • дотримуватися встановлених судом вимог щодо певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

На засуджених за злочини, повʼязані з домашнім насильством, суд може покласти й інші обовʼязки та заборони за статтею 91-1 КК (частина друга статті 76 КК). Якщо з незалежних від засудженого обставин він не може виконати обовʼязок, орган пробації направляє до суду подання про його зміну (частина четверта статті 164 КВК; пункт 13-3 частини першої статті 537 КПК).

Що буде, якщо порушити умови

Суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, якщо той не виконує покладені на нього обовʼязки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення (частина друга статті 78 КК).

Порядок — у статті 166 КВК: за невиконання обовʼязку чи адміністративне правопорушення орган пробації проводить профілактичну бесіду і виносить письмове попередження; якщо обовʼязок не виконано з поважних причин, попередження не застосовують. Подання до суду він надсилає, якщо засуджений без поважних причин не виконав обовʼязки три і більше разів протягом іспитового строку або вчинив три і більше адміністративних правопорушення, що посягають на громадський порядок. Вирішує суд (пункт 8 частини першої статті 537 КПК).

Нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку тягне покарання за правилами статей 71 і 72 КК, тобто за сукупністю вироків (частина третя статті 78 КК).

Що буде після закінчення іспитового строку

Засудженого, який виконав покладені на нього обовʼязки і не вчинив нового кримінального правопорушення, суд за поданням органу пробації звільняє від призначеного покарання, нагляд припиняється (частина перша статті 78 КК; частина друга статті 165 КВК; пункт 9 частини першої статті 537 КПК).

Судимість погашається за пунктом 1 статті 89 КК: особа визнається такою, що не має судимості, якщо протягом іспитового строку не вчинила нового кримінального правопорушення і рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не скасоване. Для жінок, звільнених за статтею 79 КК, умови інші (пункт 2 статті 89 КК). Докладніше — у статті про умовну судимість; загальні наслідки — у статті про те, що таке судимість і які її наслідки.

Не плутати з умовно-достроковим звільненням

Умовно-дострокове звільнення (стаття 81 КК) можливе лише після фактичного відбуття частини покарання, а за статтею 75 КК від відбування звільняють одразу — вироком.

Детальніше про захист у кримінальному провадженні — на сторінці послуги.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.

Автор Адвокат, радник адвокатського обʼєднання, магістр права
Опубліковано Оновлено Про команду

Матеріал має інформаційний характер і не є правовою консультацією.

Готові обговорити вашу ситуацію?
Зв'яжіться з нами, і ми знайдемо оптимальне рішення для вас.

    Telegram