Класифікація злочинів за ступенем тяжкості: чотири категорії і як визначити тяжкість злочину
Кримінальний кодекс України ділить кримінальні правопорушення на категорії за тяжкістю. Від категорії залежать, зокрема, давність і погашення судимості. Нижче — чотири категорії, критерій і як визначити категорію конкретної статті. Що тягне категорія «тяжкий», пояснюємо в статті про тяжкі злочини та їх наслідки, а найсуворішу категорію — в матеріалі про особливо тяжкі злочини. Проступки і злочини …
Кримінальний кодекс України ділить кримінальні правопорушення на категорії за тяжкістю. Від категорії залежать, зокрема, давність і погашення судимості. Нижче — чотири категорії, критерій і як визначити категорію конкретної статті. Що тягне категорія «тяжкий», пояснюємо в статті про тяжкі злочини та їх наслідки, а найсуворішу категорію — в матеріалі про особливо тяжкі злочини.
Проступки і злочини
Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини (частина перша статті 12 КК), а злочини — на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі (частина третя статті 12 КК). Разом це чотири категорії.
Кримінальний проступок — це діяння, передбачене саме Кримінальним кодексом (частина друга статті 12 КК). Його не варто плутати з адміністративним правопорушенням: наприклад, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського — це стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і до класифікації статті 12 КК вона не належить.
Чотири категорії за статтею 12 КК
Категорію визначає основне покарання, передбачене за діяння. Розмір штрафу закон вказує в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (далі — н. м.).
- Кримінальний проступок — штраф не більше 3 000 н. м. або інше покарання, не повʼязане з позбавленням волі (частина друга статті 12).
- Нетяжкий злочин — штраф не більше 10 000 н. м. або позбавлення волі на строк не більше пʼяти років (частина четверта статті 12).
- Тяжкий злочин — штраф не більше 25 000 н. м. або позбавлення волі на строк не більше десяти років (частина пʼята статті 12).
- Особливо тяжкий злочин — штраф понад 25 000 н. м., позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі (частина шоста статті 12).
Конкретних злочинів стаття 12 не перелічує — лише межі покарання. Тому категорію визначають за санкцією статті Особливої частини КК, а якщо частини мають різні санкції, — за санкцією тієї частини, за якою кваліфіковано діяння: кодекс окремо говорить про «санкції статті (санкції частини статті)» (частина четверта статті 52 КК).
Три правила, за якими працює критерій
- Важить покарання, передбачене законом, а не призначене судом. Стаття 12 говорить про діяння, «за вчинення якого передбачене основне покарання», тобто про санкцію. Злочин із санкцією до восьми років позбавлення волі — тяжкий, навіть якщо суд призначив мʼякше покарання.
- Рахують лише основне покарання. Конфіскація майна — додаткове покарання (частина друга статті 52 КК), тому слова «з конфіскацією майна» в санкції категорію не змінюють.
- Якщо в санкції є і штраф, і позбавлення волі, категорію визначає строк позбавлення волі (частина сьома статті 12 КК). Наприклад, за зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки, санкція передбачає, серед іншого, штраф від 4 000 до 6 000 н. м. або позбавлення волі від трьох до шести років (частина друга статті 364-1 КК). За самим штрафом це був би нетяжкий злочин, але рахують за шістьма роками позбавлення волі — злочин тяжкий.
Як визначити категорію конкретної статті
- Зʼясуйте статтю і частину. Якщо людині повідомили про підозру, у повідомленні має бути правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність (пункт 5 частини першої статті 277 КПК України).
- Знайдіть санкцію потрібної частини на zakon.rada.gov.ua — текст після слова «карається» або «караються».
- Визначте верхню межу основного покарання: найбільший строк позбавлення волі, а якщо позбавлення волі в санкції немає, — найбільший штраф та інші покарання.
- Порівняйте з межами статті 12 зі списку вище.
- Перевірте дату. Караність та інші кримінально-правові наслідки діяння визначає закон, що діяв на час його вчинення (частина друга статті 4 КК). Пізніший закон, що помʼякшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію, а той, що посилює, — ні (стаття 5 КК). Якщо санкцію змінювали, звіряйте редакцію на дату діяння.
Приклад: одна стаття — чотири категорії
Крадіжка (стаття 185 КК) показує, чому категорію визначають за частиною статті, а не за назвою злочину. Де межа між дрібним викраденням за КУпАП і крадіжкою за КК і які санкції в гривнях — у статті про дрібну крадіжку.
- Частина перша — крадіжка без кваліфікуючих ознак: штраф від 1 000 до 3 000 н. м., громадські чи виправні роботи, пробаційний нагляд або обмеження волі; позбавлення волі немає — кримінальний проступок.
- Частина друга — повторно або за попередньою змовою групою осіб: позбавлення волі до пʼяти років — нетяжкий злочин.
- Частина третя — з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або зі значною шкодою: від трьох до шести років — тяжкий злочин.
- Частина четверта — у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану: від пʼяти до восьми років — тяжкий злочин.
- Частина пʼята — в особливо великих розмірах або організованою групою: від семи до дванадцяти років — особливо тяжкий злочин. Конфіскація тут — додаткове покарання.
Так само і з шахрайством: за частиною другою статті 190 КК (зокрема повторне шахрайство, до трьох років позбавлення волі) — нетяжкий злочин, а за частиною пʼятою (особливо великі розміри або організована група, від пʼяти до дванадцяти років) — особливо тяжкий. Приклади з інших статей — у статтях про тяжкі злочини та особливо тяжкі злочини.
На що впливає категорія
Від категорії залежить давність. Для дорослих загальне правило таке: від кримінальної відповідальності звільняють, якщо від дня діяння до набрання вироком законної сили минуло:
- два роки — за проступок, за який передбачене покарання мʼякше за обмеження волі;
- три роки — за проступок з обмеженням волі або нетяжкий злочин з позбавленням волі не більше двох років;
- пʼять років — за інші нетяжкі злочини;
- десять років — за тяжкий злочин;
- пʼятнадцять років — за особливо тяжкий злочин.
До окремих правопорушень давність не застосовується (стаття 49 КК).
Від категорії залежать і строки погашення судимості (стаття 89 КК) — докладно в статті про погашення та зняття судимості. Про строк розслідування, звільнення від відповідальності та умовно-дострокове звільнення — у статті про тяжкі злочини та їх наслідки.
Тримання під вартою сама категорія не визначає: вирішують строк позбавлення волі чи розмір штрафу в санкції і попередня судимість (частина друга статті 183 КПК України). Обирає варту слідчий суддя або суд, а не поліція (частина четверта статті 176 КПК). Докладніше — про те, як суд обирає запобіжні заходи.
Про допомогу адвоката у кримінальних справах — на сторінці послуги кримінальне право.
Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.
