Хуліганство: що це таке, покарання за ст. 296 КК і дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП

У законі «хуліганство» — це дві різні речі. Хуліганство за статтею 296 Кримінального кодексу України (далі — КК) — кримінальне правопорушення. Дрібне хуліганство за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) — адміністративне правопорушення, за яке загрожує штраф, роботи або арешт до 15 діб.

Що таке хуліганство за статтею 296 КК

Частина перша статті 296 КК визначає хуліганство як «грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом». Отже, потрібні три ознаки одночасно:

• грубе порушення громадського порядку, а не будь-яке;
• мотив — явна неповага до суспільства;
• особлива зухвалість або винятковий цинізм, якими супроводжуються дії.

Насильство з побоями чи тілесними ушкодженнями, знищення чи пошкодження майна суд може визнати проявом особливої зухвалості (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 10, далі — постанова № 10). Але хуліганством за статтею 296 такі дії стають лише разом із двома іншими ознаками частини першої — грубим порушенням громадського порядку і мотивом явної неповаги до суспільства. Як оцінюють ці ознаки, розібрано в окремій статті про ознаки хуліганства.

Покарання за хуліганство: частини 1–4 статті 296 КК

Від частини статті залежить і покарання, і категорія кримінального правопорушення за статтею 12 КК.

• Частина перша — хуліганство без ознак частин другої–четвертої: штраф від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ), або пробаційний нагляд на строк до пʼяти років, або обмеження волі на той самий строк. Позбавлення волі не передбачене, тому це кримінальний проступок: так закон називає діяння, за яке передбачено основне покарання у виді штрафу не більше 3 000 НМДГ або інше покарання, не повʼязане з позбавленням волі.
• Частина друга — ті самі дії групою осіб: обмеження волі на строк до пʼяти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років. Це нетяжкий злочин — позбавлення волі не більше пʼяти років.
• Частина третя — хуліганство особи, раніше судимої за хуліганство, або повʼязане з опором представникові влади чи громадськості, який охороняє громадський порядок, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії: позбавлення волі від двох до пʼяти років. Теж нетяжкий злочин.
• Частина четверта — із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень: позбавлення волі від трьох до семи років. Це тяжкий злочин — позбавлення волі не більше десяти років.

Для застосування норм, що посилаються на НМДГ, береться сума 17 гривень; виняток — кваліфікація правопорушень (пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України). Тож штраф за частиною першою статті 296 — від 17 000 до 34 000 грн. Як визначають категорію і навіщо вона потрібна, пояснюємо в статті про класифікацію злочинів за ступенем тяжкості.

Загальний вік кримінальної відповідальності — 16 років, але за хуліганство відповідають з 14: стаття 296 прямо названа в переліку частини другої статті 22 КК.

Дрібне хуліганство: стаття 173 КУпАП

За статтею 173 КУпАП дрібне хуліганство — це «нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян». Порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях закон виділяє окремо: це стаття 182 КУпАП (попередження або штраф від 5 до 15 НМДГ), а не дрібне хуліганство.

Штраф та інші стягнення за дрібне хуліганство

Стаття 173 КУпАП передбачає одне з чотирьох стягнень:

• штраф від 3 до 7 НМДГ, тобто від 51 до 119 грн;
• громадські роботи від 40 до 60 годин;
• виправні роботи від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку;
• адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Арешт застосовується лише у виняткових випадках і не може бути призначений вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей віком до 12 років, особам до 18 років і особам з інвалідністю першої та другої груп (стаття 32 КУпАП).

Адміністративна відповідальність настає з 16 років (стаття 12 КУпАП). Якщо дрібне хуліганство вчинив підліток від 14 до 16 років, штраф від 50 до 100 НМДГ накладають на батьків або осіб, які їх замінюють (частина третя статті 184 КУпАП).

Чим дрібне хуліганство відрізняється від кримінального

Межу проводить сам КУпАП: адміністративна відповідальність настає, якщо порушення «за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності» (частина друга статті 9 КУпАП). Отже, якщо в діях є всі ознаки статті 296 КК, це вже не дрібне хуліганство. Головні відмінності:

• Ознаки. У визначенні статті 173 КУпАП немає особливої зухвалості чи виняткового цинізму, і саме за ними проходить межа: умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжувалося особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, кваліфікують як дрібне хуліганство (пункт 3 постанови № 10). Але за дії з ознаками кримінального правопорушення — наприклад, побоїв — стягнення за статтею 173 не застосовують (пункт 15 постанови № 10).
• Покарання. За статтею 173 — від штрафу 51 грн до 15 діб арешту; за статтею 296 — від штрафу 17 000 грн до семи років позбавлення волі.
• Вік. За дрібне хуліганство відповідають з 16 років, за кримінальне — з 14.
• Наслідки. Адміністративне стягнення судимості не створює; судимість виникає лише з обвинувального вироку.

Судимість після хуліганства і коли вона погашається

Людина має судимість з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Якщо ж суд засудив без призначення покарання або звільнив від покарання, людина вважається такою, що не має судимості (частини перша і третя статті 88 КК). Тож кримінальне провадження про хуліганство не завжди закінчується судимістю. Звільнення від відбування покарання з випробуванням (стаття 75 КК) — інше: поки триває іспитовий строк, судимість є; докладно — у статті про умовну судимість.

Коли судимість погашається, залежить від вироку і категорії правопорушення (стаття 89 КК):

• якщо суд звільнив від відбування покарання з випробуванням — після закінчення іспитового строку, якщо за цей час не вчинено нового кримінального правопорушення і звільнення не скасовано (пункт 1 статті 89);
• за частиною першою статті 296, тобто за кримінальний проступок, — після відбуття покарання (пункт 2-1);
• за злочин, за який призначено обмеження волі, — через два роки з дня відбуття покарання, якщо за цей час не вчинено нового кримінального правопорушення;
• за позбавлення волі за нетяжкий злочин (частини друга і третя) — так само через три роки;
• за позбавлення волі за тяжкий злочин (частина четверта) — через шість років.

Для тих, хто вчинив кримінальне правопорушення до 18 років, ці правила застосовуються з урахуванням статті 108 КК. Докладніше — у статтях про судимість і її наслідки та про погашення і зняття судимості.

Після адміністративного стягнення людина вважається такою, що не була йому піддана, якщо протягом року з дня закінчення його виконання не вчинила нового адміністративного правопорушення (стаття 39 КУпАП).

Які права має людина, яку підозрюють у хуліганстві, і що впливає на кваліфікацію, — у статті про притягнення до відповідальності за хуліганство. З чим допомагає адвокат у кримінальній справі, — на сторінці нашої послуги. Захист у справах про хуліганство і дрібне хуліганство в Києві — на сторінці адвокат у справі про хуліганство в Києві.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.