Застава у кримінальному провадженні: розмір, хто вносить і коли повертають

Застава — один із п’яти запобіжних заходів, названих у ч. 1 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Людина лишається на волі або виходить з-під варти, а гроші гарантують, що вона виконуватиме свої обов’язки. Порушить їх — заставу можуть звернути в дохід держави; ні — після припинення запобіжного заходу її повертають, хоча внесену самим підозрюваним суд може звернути на майнові стягнення за вироком. Основні правила — у ст. 182 КПК.

Як суд вибирає між п’ятьма заходами, ми пояснили в матеріалі про запобіжні заходи. Тут — лише про заставу.

Скільки становить застава

Розмір застави визначає слідчий суддя, суд. Враховують обставини кримінального правопорушення, майновий і сімейний стан людини, інші дані про неї та ризики, названі в ст. 177 КПК, — наприклад, що вона переховуватиметься або незаконно впливатиме на свідка чи потерпілого. Застава має достатньою мірою гарантувати виконання обов’язків і не може бути завідомо непомірною для людини (ч. 4 ст. 182 КПК).

Межі залежать від тяжкості злочину і рахуються в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК):

• нетяжкий злочин — від 1 до 20 прожиткових мінімумів;
• тяжкий злочин — від 20 до 80;
• особливо тяжкий злочин — від 80 до 300.

Тяжкість визначають за покаранням, яке передбачає стаття Кримінального кодексу України (КК), а не за очікуваним вироком. Якщо позбавлення волі в санкції — не більше п’яти років, злочин нетяжкий, не більше десяти — тяжкий, понад десять років або довічне — особливо тяжкий (ч. 4–6 ст. 12 КК). Якщо передбачено і штраф, і позбавлення волі, рахують за позбавленням волі (ч. 7 ст. 12 КК); пороги для злочинів, де основне покарання — лише штраф, — у матеріалі про класифікацію злочинів за тяжкістю.

У виключних випадках для тяжкого чи особливо тяжкого злочину заставу можуть призначити більшою за 80 чи 300 прожиткових мінімумів відповідно — якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава в цих межах не здатна забезпечити виконання обов’язків (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК).

Хто може внести заставу

Заставу може внести сам підозрюваний чи обвинувачений або інша фізична чи юридична особа — заставодавець. Заставодавцем не може бути юридична особа державної чи комунальної власності, а також та, що фінансується з бюджету, має державну чи комунальну частку в статутному капіталі або належить суб’єкту господарювання державної чи комунальної власності (ч. 2 ст. 182 КПК).

Заставодавцю пояснюють, у чому підозрюють людину, яке за це покарання, які в нього обов’язки із забезпечення її належної поведінки та явки за викликом і наслідки їх невиконання (ч. 3 ст. 182 КПК). Вносячи заставу за близького, ви ризикуєте цими грошима, якщо він порушить умови або ви не виконаєте власних обов’язків заставодавця (ч. 8 ст. 182 КПК).

Куди і в який строк вносити

Заставу вносять лише грошима в гривнях на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 182 КПК). Реквізити рахунку уточніть у суді, який обрав заставу, або у свого захисника.

Людина, яка не під вартою, має не пізніше п’яти днів з дня обрання застави внести гроші (або забезпечити, щоб їх вніс заставодавець) і передати документ про це слідчому, прокурору чи суду. Пізніше — теж можна, якщо на той момент не ухвалено рішення про зміну запобіжного заходу. Але обов’язки діють з моменту обрання застави, ще до оплати (ч. 6 ст. 182 КПК). Тож зволікати ризиковано: прокурор може звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу (ч. 1 ст. 200 КПК), а для злочинів із великим штрафом наслідки ще серйозніші.

Якщо злочин карається великим штрафом

Якщо за злочин основним покаранням передбачено штраф понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), запобіжним заходом може бути лише застава або тримання під вартою (ч. 8 ст. 194 КПК). Під варту таку людину можна взяти, лише якщо прокурор, крім підстав зі ст. 177 КПК, доведе, що вона не виконала обов’язки за раніше обраним запобіжним заходом або в установленому порядку не внесла заставу чи не надала документ про це (п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК). У тих самих випадках підозрюваного можуть затримати без ухвали слідчого судді, суду (ч. 2 ст. 208 КПК).

Якщо людина під вартою

Обираючи тримання під вартою, слідчий суддя, суд зобов’язаний визначити й розмір застави (ч. 3 ст. 183 КПК), крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті, — основні з них описано нижче. Внести її підозрюваний, обвинувачений або заставодавець можуть у будь-який момент (ч. 7 ст. 182 КПК). Після внесення людину звільняють, якщо немає іншого судового рішення, що набрало законної сили і передбачає тримання її під вартою. Перевірка документа про внесення не може тривати більше одного робочого дня, а з моменту звільнення діє вже застава (ч. 4 ст. 202 КПК).

Коли застави може не бути

У деяких провадженнях слідчий суддя, суд, обираючи тримання під вартою, має право не визначати розмір застави (ч. 4 ст. 183 КПК). Це провадження:

• щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
• щодо злочину, який спричинив загибель людини;
• щодо людини, яка в цьому ж провадженні вже порушила заставу;
• щодо злочинів, пов’язаних зі злочинною спільнотою чи організацією або злочинним впливом (ст. 255–255-3 КК);
• щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Під час воєнного стану до підозрюваних і обвинувачених у злочинах, перелічених у ч. 6 ст. 176 КПК, — серед них державна зрада (ст. 111 КК) і терористичний акт (ст. 258 КК) — за наявності ризиків зі ст. 177 КПК застосовують тримання під вартою, тож заставу як самостійний запобіжний захід не обирають (докладніше — у матеріалі про запобіжні заходи). А визначати заставу як альтернативу варті в цих провадженнях суд не зобов’язаний: під час воєнного стану перелік, де він має право її не визначати, ширший (абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК).

А щодо людини, оголошеної в міжнародний розшук або яка виїхала чи перебуває на тимчасово окупованій території України чи на території держави-агресора, розмір застави при обранні тримання під вартою не визначається (абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК).

Які обов’язки покладають разом із заставою

Обравши заставу, слідчий суддя, суд зобов’язує людину прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати ті обов’язки з переліку ч. 5 ст. 194 КПК, необхідність яких довів прокурор, — наприклад, не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон чи носити електронний засіб контролю.

Ці обов’язки покладають не більше ніж на два місяці; строк можуть продовжити за клопотанням прокурора. Коли строк спливає, ухвала припиняє дію лише в цій частині: обов’язки скасовуються, а сама застава діє далі (ч. 7 ст. 194 КПК). Неявка за викликом без поважних причин чи без повідомлення про причини і після спливу строку може коштувати застави (ч. 8 ст. 182 КПК).

Коли заставу звертають у дохід держави

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК заставу звертають у дохід держави, якщо:

• підозрюваний, обвинувачений, належно повідомлений, без поважних причин не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду або не повідомив про причини неявки;
• він порушив інші обов’язки, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу;
• заставодавець не виконав своїх обов’язків.

Це вирішує слідчий суддя, суд — за клопотанням прокурора або з власної ініціативи — у засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого і заставодавця. Якщо їх належно повідомили про місце і час, а вони не прийшли, це не перешкоджає провести засідання (ч. 9 ст. 182 КПК). Звернувши заставу в дохід держави, суд вирішує, чи застосувати заставу в більшому розмірі або інший запобіжний захід (ч. 10 ст. 182 КПК).

Закон зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого, який не може прибути за викликом у призначений строк, заздалегідь повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК). Причина неприбуття має бути поважною. Перелік поважних причин — у ст. 138 КПК: зокрема тяжка хвороба, обставини непереборної сили, несвоєчасне отримання повістки, інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють прибуття. Збережіть документи, що підтверджують причину.

Коли і кому заставу повертають

Заставу, яку не звернули в дохід держави, повертають після припинення дії запобіжного заходу — підозрюваному, обвинуваченому або заставодавцю (ч. 11 ст. 182 КПК). Ухвала про запобіжний захід припиняє дію після закінчення строку її дії, ухвалення виправдувального вироку, закриття провадження або скасування запобіжного заходу (ч. 1 ст. 203 КПК). Сплив строку обов’язків за ч. 7 ст. 194 КПК до цих підстав не належить, тож через нього заставу не повертають.

Якщо вирок передбачає майнові стягнення, заставу, внесену самим підозрюваним чи обвинуваченим, суд може повністю або частково звернути на їх виконання. Заставу, внесену заставодавцем, — тільки за його згодою (ч. 11 ст. 182 КПК).

За правилами розділу IX-1 КПК про особливий режим в умовах воєнного стану слідчий суддя, суд за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого може змінити заставу на особисте зобов’язання, якщо кошти застави, повністю або частково, хочуть внести на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони (ч. 5 ст. 616 КПК).

Збережіть платіжний документ (він підтверджує, хто і скільки вніс) і копію ухвали про заставу.

Як змінити чи оскаржити запобіжний захід, читайте в матеріалі про запобіжні заходи. Загальний порядок оскарження судових рішень ми розбирали окремо.

Якщо вам чи близькій людині обирають заставу або прокурор просить тримання під вартою, зверніться до адвоката ще до засідання. Чим допомагає кримінальний адвокат адвокатського об’єднання «Стратегічна адвокація», читайте на сторінці послуги.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.