Апеляція і касація у кримінальному провадженні: хто, куди і в які строки

Вирок чи ухвалу суду в кримінальному провадженні оскаржують спершу в апеляційному суді, а потім — у Верховному Суді в касаційному порядку. Нижче — хто, куди і в які строки подає скаргу, чого оскаржити не можна і коли суд скасовує чи змінює рішення. Усе — за Кримінальним процесуальним кодексом (КПК); цивільні справи — коротко наприкінці.

Що можна оскаржити в апеляції

В апеляційному порядку оскаржують рішення суду першої інстанції, які ще не набрали законної сили: вироки, ухвали про примусові заходи медичного або виховного характеру та інші ухвали у випадках, передбачених КПК. Ухвали слідчого судді — теж у випадках, які визначає КПК (ч. 1 і 3 ст. 392 КПК).

Ухвали, постановлені судом до вироку, окремо не оскаржують, крім випадків, визначених КПК: заперечення проти них можна включити до скарги на вирок. Окремо можна оскаржити, зокрема, ухвалу про тримання під вартою (ч. 2 ст. 392 КПК).

Хто може подати апеляційну скаргу

Коло осіб визначає ст. 393 КПК. Серед них:

• обвинувачений, його захисник чи законний представник — щодо обвинувального вироку в частині інтересів обвинуваченого, а щодо виправдувального — в частині мотивів і підстав виправдання;
• підозрюваний, його захисник чи законний представник;
• прокурор;
• потерпілий або його представник — у частині своїх інтересів і в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції;
• цивільний позивач і цивільний відповідач — щодо вирішення цивільного позову.

Куди подавати і в які строки

Скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подають через суд, який ухвалив рішення. Скаргу на ухвалу слідчого судді чи ухвалу суду про тримання під вартою, постановлену до вироку, — безпосередньо до апеляційного суду (ч. 1 ст. 395 КПК).

Строки, якщо КПК не встановлює інших (ч. 2 ст. 395 КПК):

• на вирок або ухвалу про примусові заходи медичного чи виховного характеру — 30 днів з дня проголошення;
• на ухвалу суду про тримання під вартою, постановлену до вироку, — 5 днів з дня оголошення;
• на інші ухвали суду першої інстанції — 7 днів з дня оголошення;
• на ухвалу слідчого судді — 5 днів з дня оголошення.

Для особи під вартою строк рахують з моменту вручення їй копії рішення. Якщо ухвалу суду чи слідчого судді постановили без виклику особи, яка її оскаржує, або вирок у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку (стаття 382 КПК) ухвалили без виклику особи, яка його оскаржує, строк для неї рахують з дня отримання копії рішення (ч. 3 ст. 395 КПК). Пропущений строк поновлює слідчий суддя чи суд ухвалою — за клопотанням заінтересованої особи, якщо причини пропуску поважні (ч. 1 ст. 117 КПК).

Апеляційна скарга зупиняє набрання вироком чи ухвалою законної сили та їх виконання, а якщо скаргу не подали, рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляцію. Скарга на ухвалу слідчого судді чи ухвалу суду про тримання під вартою до вироку зупиняє лише набрання нею законної сили, а виконується ухвала й далі. Винятки з цих правил може встановлювати КПК (ст. 400, ч. 1 ст. 532 КПК).

Оскарження запобіжних заходів докладно розібрано в статті про запобіжні заходи, застави — в матеріалі про заставу.

Чого оскаржити не можна або можна лише обмежено

• Вирок після спрощеного провадження не оскаржують з підстав розгляду без участі учасників, недослідження доказів у засіданні або щоб оспорити обставини, встановлені досудовим розслідуванням (ч. 1 ст. 394 КПК).
• Рішення не можна оскаржити, заперечуючи обставини, які ніхто не оспорював під час судового розгляду і дослідження яких суд визнав недоцільним (ч. 2 ст. 394 КПК).
• Вирок на підставі угоди про примирення чи про визнання винуватості оскаржують лише з підстав, вичерпно названих у законі. Для обвинуваченого це покарання, суворіше за узгоджене, вирок без його згоди на покарання, невиконання судом окремих вимог статті 474 КПК, зокрема нерозʼяснення наслідків угоди. Свої підстави — у потерпілого і прокурора (ч. 3 і 4 ст. 394 КПК).

Що вказати в апеляційній скарзі

Скаргу подають письмово за підписом особи, яка її подає. У скарзі зазначають, зокрема, апеляційний суд, скаржника, оскаржуване рішення, вимоги та їх обґрунтування — у чому незаконність чи необґрунтованість рішення, клопотання про дослідження доказів і перелік додатків. Якщо посилаються на обставини, які суд першої інстанції не досліджував, або на докази, яких йому не подавали, пояснюють причини. Захисник чи представник потерпілого додає документи про повноваження. Копії скарги й додатків для інших учасників, інтересів яких вона стосується, додають усі, крім обвинуваченого під вартою чи домашнім арештом (ст. 396 КПК).

Коли апеляційний суд скасовує чи змінює рішення

Підставами для скасування або зміни рішення є неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Для вироку — також невідповідність призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого (ст. 409 КПК).

Погіршити становище обвинуваченого, наприклад призначити суворіше покарання, суд може лише тоді, коли з цих підстав скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник (ч. 1 ст. 421 КПК).

Касація: що, коли і куди

Суд касаційної інстанції — Верховний Суд (п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК). У касаційному порядку оскаржують вироки та ухвали про примусові заходи після їх перегляду в апеляції, а також рішення апеляційного суду щодо них. Інші ухвали — лише якщо вони перешкоджають подальшому провадженню. Ухвала слідчого судді після апеляційного перегляду касаційному оскарженню не підлягає (ст. 424 КПК).

Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення рішення апеляційним судом, а засуджений під вартою — у той самий строк з дня вручення йому копії рішення (ст. 426 КПК). Подати її можуть, зокрема, засуджений і його захисник, виправданий — щодо мотивів і підстав виправдання, прокурор, потерпілий — у межах вимог, заявлених у першій інстанції (ст. 425 КПК).

Верховний Суд не переглядає факти: він перевіряє застосування норм права і правову оцінку обставин, але не досліджує докази й не встановлює обставин, яких немає в оскарженому рішенні (ч. 1 ст. 433 КПК). Підстави для скасування чи зміни рішення — ті самі, що в апеляції, крім неповноти судового розгляду і невідповідності висновків фактичним обставинам (ч. 1 ст. 438 КПК).

Строки в цивільному, господарському й адміністративному процесах інші — їх зведено в статті про строки оскарження судових рішень.

Якщо ви готуєте скаргу

Спершу зʼясуйте точну дату, від якої у вашому кримінальному провадженні рахують строк: проголошення чи оголошення рішення або вручення чи отримання копії. Адвокат може оцінити, чи є підстави для оскарження, скласти скаргу і представляти вас у суді. Про захист у кримінальних справах — на сторінці «Кримінальне право», звʼязатися з нами — через контакти.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.