Відповідальність за кіберзлочини: статті КК і покарання

Окремої статті «кіберзлочин» у Кримінальному кодексі України (далі — КК) немає. Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» визначає кіберзлочин як суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена законом про кримінальну відповідальність, та/або яке визнано злочином міжнародними договорами України (пункт 8 частини першої статті 1). Але чи є діяння кримінально протиправним і як його карають, визначає тільки КК (частина третя статті 3 КК).

Кримінальні правопорушення проти компʼютерних систем: статті 361–363-1 КК

Ці статті складають розділ XVI КК. Штрафи тут і далі — у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (далі — н. м.).

Несанкціоноване втручання — стаття 361

Стаття 361 КК карає несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж. Санкція залежить від частини:

• частина перша — саме втручання: штраф від 1 000 до 3 000 н. м., пробаційний нагляд або обмеження волі до трьох років;
• частина друга — повторно або за попередньою змовою групою осіб: штраф від 3 000 до 7 000 н. м., обмеження або позбавлення волі від двох до пʼяти років;
• частина третя — якщо втручання призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу її обробки або порушення порядку маршрутизації: штраф від 7 000 до 10 000 н. м. або позбавлення волі від трьох до восьми років;
• частина четверта — значна шкода або небезпека тяжких технологічних аварій, екологічних катастроф, загибелі людей чи інших тяжких наслідків: позбавлення волі від восьми до дванадцяти років;
• частина пʼята — дії за частиною третьою чи четвертою, вчинені під час дії воєнного стану: позбавлення волі від десяти до пʼятнадцяти років.

За частинами третьою — пʼятою суд також може позбавити права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років, а за частиною пʼятою робить це обовʼязково. Значною шкодою у статтях 361–363-1 вважається шкода, що в 300 і більше разів перевищує н. м. (примітка до статті 361).

Шкідливі програми, витік інформації, дії «зсередини»

• Стаття 361-1 — створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження чи збут шкідливих програмних або технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання. Штраф від 2 000 до 4 000 н. м., виправні роботи до двох років або позбавлення волі до трьох років; повторно, за попередньою змовою групою осіб або зі значною шкодою — позбавлення волі до пʼяти років.
• Стаття 361-2 — несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в компʼютерах, системах, мережах або на носіях і захищена відповідно до законодавства. Штраф від 2 000 до 4 000 н. м. або позбавлення волі до двох років; повторно, за попередньою змовою або зі значною шкодою — від двох до пʼяти років.
• Стаття 362 — несанкціоновані дії з інформацією, вчинені особою, яка має право доступу до неї. Зміна, знищення або блокування — штраф від 2 000 до 4 000 н. м. або виправні роботи до двох років; перехоплення чи копіювання, що призвело до витоку, — до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк; повторно, за попередньою змовою або зі значною шкодою — від трьох до шести років позбавлення волі з позбавленням такого права до трьох років.
• Стаття 363 — порушення правил експлуатації компʼютерів, автоматизованих систем, мереж або порядку чи правил захисту інформації особою, яка відповідає за їх експлуатацію, якщо це заподіяло значну шкоду. Штраф від 2 000 до 4 000 н. м., пробаційний нагляд або обмеження волі до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади.
• Стаття 363-1 — умисне масове розповсюдження повідомлень електрозвʼязку без згоди адресатів, що порушило або припинило роботу компʼютерів, систем чи мереж. Штраф від 2 000 до 4 000 н. м. або обмеження волі до трьох років; повторно або за попередньою змовою, якщо заподіяно значну шкоду, — обмеження чи позбавлення волі до пʼяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Коли техніка — лише спосіб: шахрайство, шахрайські групи, картки

Шахрайство (стаття 190 КК) — заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. За частиною першою — штраф від 2 000 до 3 000 н. м., громадські роботи від 200 до 240 годин, виправні роботи до двох років, пробаційний нагляд чи обмеження волі до трьох років. Повторно, за попередньою змовою групою осіб або зі значною шкодою для потерпілого — штраф від 3 000 до 4 000 н. м., виправні роботи від одного до двох років, обмеження волі до пʼяти років або позбавлення волі до трьох років (частина друга). Пороги тут інші, ніж у статтях 361–363-1: значна шкода — збитки від 100 до 250 н. м. з урахуванням матеріального становища потерпілого, великий розмір — від 250 н. м., особливо великий — від 600 н. м. (примітка до статті 185 КК). Шахрайство в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди, — штраф від 4 000 до 8 000 н. м. або позбавлення волі від трьох до пʼяти років (частина третя). Шахрайство у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки — частина четверта: позбавлення волі від трьох до восьми років. Чи підпадає конкретна схема під ознаку «з використанням техніки», вирішують у кожній справі. В особливо великих розмірах або організованою групою — від пʼяти до дванадцяти років із конфіскацією майна (частина пʼята). Що робити, якщо вас ошукали, — у покроковій інструкції для жертви шахрайства.

Шахрайська група (стаття 255-4 КК) — створення електронно-комунікаційної шахрайської організованої групи, керівництво нею або участь у ній. Така група — обʼєднання трьох або більше осіб, попередньо організованих для систематичного шахрайства з використанням електронних комунікацій (примітка до статті 255-4). Створення чи керівництво — від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; участь або сприяння групі з усвідомленням її протиправного характеру — від пʼяти до десяти років; залучення до неї інших людей — від трьох до пʼяти років, в обох випадках з конфіскацією майна або без неї. Повторне залучення і дії службової особи караються суворіше. Учасника чи того, хто сприяв групі (крім організатора і керівника), звільняють від кримінальної відповідальності, якщо він до повідомлення про підозру добровільно повідомив правоохоронний орган про групу й активно сприяв її викриттю чи припиненню її діяльності (частина сьома статті 255-4).

Платіжні картки (стаття 200 КК) — підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, використання чи збут підроблених карток і документів, неправомірний випуск або використання електронних грошей. Санкція — лише штраф: від 3 000 до 5 000 н. м., повторно або за попередньою змовою групою осіб — від 5 000 до 10 000 н. м. Заволодіння грошима з чужої справжньої картки до складу статті не входить. Докладно — у статті про незаконні дії з платіжними картками.

Проступок чи злочин, вік і дата діяння

Від санкції залежить категорія діяння (стаття 12 КК). Частина перша статті 361 — кримінальний проступок, частина третя статті 361 і частина четверта статті 190 — тяжкі злочини, частини четверта і пʼята статті 361 та частина пʼята статті 190 — особливо тяжкі. Як визначають категорію інших частин і що вона змінює — у статті про класифікацію злочинів за тяжкістю.

Відповідальність за всіма названими статтями настає з 16 років: їх немає в переліку діянь, за які відповідають з 14 років (стаття 22 КК).

Караність визначає закон, що діяв на час вчинення діяння (частина друга статті 4 КК), але закон, що помʼякшує відповідальність, має зворотну дію, а закон, що посилює її, — ні (стаття 5 КК). Статті 361 і 190 викладали в нових редакціях, тож для давніх епізодів порівнюють тодішню і чинну редакції.

Якщо ви підозрюваний або потерпілий

Як діяти на кожній стадії провадження — у статті про права підозрюваного і потерпілого у кіберсправі. Про допомогу захисника чи представника потерпілого — на сторінці «Кримінальне право». Захист підозрюваного і представництво потерпілого у справах про кіберзлочини в Києві — на сторінці адвокат у справах про кіберзлочини в Києві.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.