Справа про кіберзлочин: права потерпілого і підозрюваного на кожній стадії

Справа про кіберзлочин проходить ті самі стадії, що й будь-яке кримінальне провадження, але головні докази в ній — техніка і дані. Нижче — права потерпілого і підозрюваного на кожній стадії. Які діяння є кіберзлочинами і які за них санкції — у статті про відповідальність за кіберзлочини.

Заява і початок розслідування

Права потерпілого виникають з моменту, коли він подав заяву про кримінальне правопорушення щодо нього (частина друга статті 55 Кримінального процесуального кодексу України, далі — КПК), а відмовити у прийнятті та реєстрації такої заяви не можуть (частина четверта статті 214 КПК). Як скласти заяву, що робити з банком і як діяти, якщо заяву не зареєстрували, — покроково у статті про те, що робити, якщо ви стали жертвою шахрайства.

Розслідування: що може ініціювати кожна сторона

Слідчі дії проводить сторона обвинувачення, а потерпілий і сторона захисту можуть їх ініціювати клопотанням до слідчого чи прокурора (частини друга і третя статті 93 КПК). Клопотання мають розглянути не більше ніж за три дні (частина перша статті 220 КПК), а про повну чи часткову відмову — винести вмотивовану постанову (частина друга статті 220 КПК); відмову у проведенні слідчих дій можна оскаржити слідчому судді (абзац другий частини третьої статті 93 КПК). Потерпілий може брати участь у слідчих діях, ставити запитання і подавати зауваження до протоколу (пункт 4 частини другої статті 56 КПК).

Підозрюваним людина стає після повідомлення про підозру або затримання (частина перша статті 42 КПК). Відтоді вона має право на першу вимогу мати захисника і зустрітися з ним до першого допиту, а також нічого не говорити з приводу підозри (пункти 3 і 4 частини третьої статті 42 КПК). Якщо вас викликали як свідка, ви маєте право на допомогу адвоката під час допиту (пункт 2 частини першої статті 66 КПК). Що робити, якщо затримали, — у статті про права після затримання.

Обшук і техніка

Загальні права під час обшуку — допуск адвоката, заяви до протоколу, копія протоколу — розібрано у статті про обшук житла чи обшук особи, а правила вилучення, копіювання і повернення техніки та строки розгляду клопотання про арешт — у статті про обшуки на підприємствах. Коротко: тимчасово вилучати електронні інформаційні системи, компʼютерні системи або їх частини, мобільні термінали систем звʼязку (телефони) заборонено. Винятки: їх надання разом з інформацією є необхідною умовою експертного дослідження; їх отримано внаслідок кримінального правопорушення або вони є його засобом чи знаряддям; доступ до них обмежує власник, володілець або утримувач чи він повʼязаний з подоланням системи логічного захисту (абзац третій частини другої статті 168 КПК). Якщо вилучають компʼютерні системи або їх частини, на вимогу володільця йому залишають копії інформації з них, коли це технічно можливо (абзац пʼятий тієї самої частини), крім випадків, коли обіг інформації заборонено законом (абзац шостий тієї самої частини).

Окреме правило для кіберсправ: якщо під час обшуку знайшли доступ до компʼютерних систем чи мобільних терміналів, на відшукання яких дозволу в ухвалі немає, слідчий чи прокурор може на місці шукати й фіксувати дані на них, коли є достатні підстави вважати ці дані важливими для справи (абзац другий частини шостої статті 236 КПК).

Арешт і повернення техніки

Якщо техніку тимчасово вилучили під час обшуку чи огляду за ухвалою слідчого судді, клопотання про її арешт слідчий чи прокурор має подати протягом 48 годин після вилучення, в інших випадках — не пізніше наступного робочого дня; інакше майно негайно повертають (частина пʼята статті 171 КПК). Арешт на компʼютерні системи можна накласти лише у випадках, названих у законі, — зокрема якщо вони отримані внаслідок правопорушення, є засобом чи знаряддям його вчинення або зберегли на собі його сліди, якщо їх надання разом з інформацією є необхідною умовою експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежує власник, володілець або утримувач чи він повʼязаний з подоланням системи логічного захисту (абзац другий частини третьої статті 170 КПК).

Неповернення тимчасово вилученого майна можна оскаржити (пункт 1 частини першої статті 303 КПК), скаргу розглядає слідчий суддя (частина перша статті 306 КПК). Скасувати арешт можуть просити власник, підозрюваний чи захисник, яких не було під час його розгляду (абзац перший частини першої статті 174 КПК), а незалежно від присутності — якщо доведуть, що потреба в арешті відпала або його накладено необґрунтовано (абзац другий тієї самої частини).

Дані операторів звʼязку: тимчасовий доступ

Відомості операторів про звʼязок і абонента можна отримати, зокрема, через тимчасовий доступ до речей і документів за ухвалою слідчого судді чи суду (частина друга статті 159 КПК). До компʼютерних систем такий доступ здійснюють шляхом зняття копії інформації, без вилучення техніки (абзац другий частини першої статті 159 КПК).

З клопотанням про доступ можуть звернутися сторони провадження (частина перша статті 160 КПК), тобто не лише обвинувачення, а й підозрюваний та його захисник (пункт 19 частини першої статті 3 КПК). Потерпілий може ініціювати доступ клопотанням до слідчого чи прокурора (частина третя статті 93, частина перша статті 220 КПК). Інформація операторів про звʼязок і абонента — охоронювана законом таємниця (пункт 7 частини першої статті 162 КПК), тож той, хто просить доступ, має довести ще й те, що ці відомості можна використати як докази, а іншими способами обставини довести неможливо (частина шоста статті 163 КПК).

Експертиза техніки і даних

Сторона захисту має право самостійно залучити експерта на договірних умовах, у тому числі для обовʼязкової експертизи (абзац другий частини першої статті 243 КПК). Якщо самостійно залучити експерта захист не може — через брак коштів чи з інших обʼєктивних причин, — він може просити слідчого суддю доручити експертизу, коли для вирішення питань, що мають істотне значення для провадження, експерт потрібен, а обвинувачення його не залучило, поставило йому запитання, що не дозволяють дати повний висновок, або є достатні підстави вважати, що залучений обвинуваченням експерт надасть чи надав неповний або неправильний висновок (частина перша статті 244 КПК). До клопотання додають копії документів, що підтверджують неможливість залучити експерта самостійно; клопотання без додержання цих вимог слідчий суддя повертає (частини друга і четверта статті 244 КПК). Потерпілий ініціює експертизу клопотанням до слідчого чи прокурора (частина третя статті 93 КПК).

Закінчення розслідування і суд

Коли прокурор визнає зібрані докази достатніми для обвинувального акта, він або слідчий за його дорученням має повідомити підозрюваному і захиснику про завершення розслідування і надати доступ до матеріалів, зокрема можливість скопіювати речові докази і документи, які прокурор має намір використати як докази в суді (частини перша і третя статті 290 КПК). Потерпілий має право знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються правопорушення щодо нього (пункт 11 частини першої статті 56 КПК), а в суді — брати участь у безпосередній перевірці доказів (пункт 3 частини третьої статті 56 КПК).

Як вимагати відшкодування через цивільний позов, пояснюємо в статті для жертв шахрайства, як оскаржити вирок — у статті про апеляцію і касацію.

Якщо зловмисник за кордоном

Запит про міжнародну правову допомогу суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України (частина перша статті 551 КПК). Адвокат сам такого запиту не надсилає: потерпілий чи сторона захисту можуть лише просити про нього клопотанням (частина перша статті 220 КПК).

Стаття пояснює, як працює закон, і не замінює консультації щодо конкретної справи. Що входить у захист і представництво, — на сторінці адвокат у кримінальній справі; як звʼязатися — на сторінці «Контакти». Що входить у захист і представництво саме у справах про кіберзлочини в Києві, — на сторінці адвокат у справах про кіберзлочини в Києві.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.