Обшук на підприємстві: техніка, документи, арешт майна і план дій для компанії

Обшук в офісі, на складі чи в цеху зачіпає всю компанію: зупиняється робота, забирають техніку й документи, згодом майно можуть арештувати. Тут — те, що важливо саме для бізнесу. Загальні права під час обшуку — в окремій статті: обшук житла чи обшук особи: що робити і які у вас права.

Коли обшук в офісі законний

Офіс, склад, цех, службовий автомобіль — це «інше володіння особи» (ч. 2 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України, далі — КПК). Увійти туди можна за добровільною згодою володільця або на підставі ухвали слідчого судді (ч. 1 ст. 233 КПК), а до постановлення ухвали — лише в невідкладних випадках, повʼязаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням підозрюваних (ч. 3 ст. 233 КПК). «Загрози знищення доказів» серед них немає. У воєнний стан, якщо слідчий суддя обʼєктивно не може виконати свої повноваження, дозвіл на обшук, арешт майна чи тимчасовий доступ може дати керівник органу прокуратури постановою (п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК); таку постанову можна оскаржити до суду, скаргу розглядає слідчий суддя (ч. 4 ст. 615 КПК). Якщо замість ухвали винесено таку постанову, як діють описані нижче строки й оскарження, уточніть з адвокатом. Що має статися після невідкладного входу до постановлення ухвали, а також допуск адвоката, понятих і відеозапис ми розібрали у статті про обшук житла чи обшук особи.

Що слідчий мав довести суду

У клопотанні про обшук слідство має обґрунтувати, чому речі й документи не можна отримати добровільно — шляхом витребування за ч. 2 ст. 93 КПК — або за допомогою інших слідчих дій. Ця вимога не діє, коли шукають знаряддя кримінального правопорушення або предмети й документи, вилучені з обігу (п. 8 ч. 3 ст. 234 КПК). Слідчий суддя відмовляє в обшуку, якщо прокурор чи слідчий не доведе достатніх підстав вважати, що обшук — найбільш доцільний та ефективний спосіб відшукати й вилучити потрібні речі й документи, а також захід, пропорційний втручанню в особисте і сімейне життя особи (п. 5 ч. 5 ст. 234 КПК). Тому письмові запити слідчого про документи не варто ігнорувати, а обсяг відповіді визначайте з адвокатом.

Ухвала: що звірити компанії

В ухвалі (ч. 2 ст. 235 КПК) звірте, яке саме приміщення або його частину дозволено обшукати — офіс, поверх, склад; чи вказана ваша компанія як власник або фактичний володілець; чи названо в переліку того, що шукають, компʼютерну техніку (чому це важливо — нижче). Якщо обшук виходить за ці межі, заявіть про це: заяви присутніх заносять до протоколу (ч. 8 ст. 236 КПК).

Під час обшуку: що важливо для компанії

• Працівники. Слідчий, прокурор може заборонити будь-кому залишати місце обшуку до його закінчення і вчиняти дії, що заважають обшуку; невиконання тягне відповідальність (абз. 2 ч. 3 ст. 236 КПК).
• Двері, сейфи, паролі. Якщо присутні відмовляються відкрити приміщення чи сховище або зняти систему логічного захисту, слідчий, прокурор має право зробити це сам (ч. 6 ст. 236 КПК). Чи давати доступ — вирішуйте з адвокатом.
• Протокол. На підприємстві другий примірник протоколу вручають керівникові або представникові (абз. 2 ч. 9 ст. 236 КПК). У протоколі зазначають вилучені речі й документи, копії компʼютерних даних і спосіб їх ідентифікації (п. 3 ч. 3 ст. 104 КПК) — просіть записати серійні номери техніки.

Техніка і дані: вилучення чи копія

Для компанії найболючіше — сервери, ноутбуки, телефони. Що КПК каже про техніку:

• вилучити компʼютерну техніку для вивчення її фізичних властивостей можна, лише якщо вона прямо зазначена в ухвалі (абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК);
• загалом тимчасово вилучати компʼютерні системи заборонено. Винятки: їх надання разом з інформацією є необхідною умовою експертного дослідження; їх отримано внаслідок кримінального правопорушення або вони є його засобом чи знаряддям; доступ до них обмежує власник, володілець або утримувач чи він повʼязаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК). Отже, якщо доступ обмежує власник, володілець або утримувач техніки, заборона не діє;
• за потреби слідчий чи прокурор робить копії інформації з систем — із залученням спеціаліста (абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК);
• якщо вилучають компʼютерну систему чи її частину, на вимогу володільця йому залишають копії інформації на його носіях, якщо є технічна можливість (абз. 5 ч. 2 ст. 168 КПК). Це правило не діє, якщо обіг інформації заборонено законом, а на інформацію з обмеженим доступом поширюється лише в частині, що не суперечить порядку її обігу та захисту (абз. 6 ч. 2 ст. 168 КПК). Тримайте в офісі чисті носії і заявіть вимогу до протоколу;
• якщо під час обшуку виявили доступ до систем, яких немає в ухвалі, слідчий, прокурор може шукати й фіксувати дані в них на місці, коли є достатні підстави вважати їх важливими для провадження (абз. 2 ч. 6 ст. 236 КПК).

Тимчасово вилучене майно: строки і повернення

Вилучені речі й документи, яких немає в переліку ухвали і які не вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК). Для тимчасово вилученого майна закон встановлює такі строки і правила повернення:

• якщо майно тимчасово вилучили під час обшуку за ухвалою, клопотання про його арешт слідчий чи прокурор має подати протягом 48 годин після вилучення, інакше майно негайно повертають (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК);
• ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше 72 годин з дня надходження клопотання до суду, інакше майно повертають (ч. 6 ст. 173 КПК);
• майно також повертають за постановою прокурора, якщо він визнає вилучення безпідставним, у разі відмови в арешті та в разі скасування арешту (ч. 1 ст. 169 КПК).

Якщо майно не повертають, володілець тимчасово вилученого майна може оскаржити цю бездіяльність ще під час досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

Арешт майна компанії

Арешт — це тимчасове, до скасування, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації чи конфіскації, потрібне для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 170 КПК). Арештувати можуть і майно, яке не вилучали, а клопотання про це — розглянути без повідомлення власника, якщо це потрібно, щоб забезпечити арешт (ч. 2 ст. 172 КПК). Тож компанія може дізнатися про арешт уже після ухвали. На що спиратися:

• слідчий суддя відмовляє в арешті, якщо не доведено його необхідність, а також ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна (ч. 1 ст. 173 КПК, абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК);
• спосіб арешту не має зупиняти або надмірно обмежувати правомірну підприємницьку діяльність (ч. 4 ст. 173 КПК);
• підозрюваний, обвинувачений, треті особи можуть оскаржити рішення щодо арешту (ч. 7 ст. 173 КПК);
• власник чи володілець, якого не було під час розгляду, може просити скасувати арешт; скасувати його можуть і тоді, коли доведено, що потреба відпала або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК). Таке клопотання розглядають не пізніше трьох днів після надходження до суду (ч. 2 ст. 174 КПК).

Тимчасовий доступ замість обшуку

Тимчасовий доступ — це коли той, у кого документи, за ухвалою слідчого судді дає стороні провадження ознайомитися з ними, зробити копії та вилучити їх (ч. 1 і 2 ст. 159 КПК); до компʼютерних систем — через копію інформації без їх вилучення (абз. 2 ч. 1 ст. 159 КПК). Для бізнесу це мʼякше, ніж обшук:

• слідчий суддя викликає того, у кого документи; без виклику — лише якщо доведено достатні підстави вважати, що є реальна загроза їх зміни або знищення (ч. 1 і 2 ст. 163 КПК). Після виклику документи треба зберегти в тому вигляді, який вони мали на момент виклику (ч. 3 ст. 163 КПК);
• комерційна таємниця — охоронювана законом таємниця (п. 4 ч. 1 ст. 162 КПК): доступ до неї дають, лише якщо доведено, зокрема, що іншими способами обставини не довести (ч. 6 ст. 163 КПК);
• якщо ухвалу про тимчасовий доступ не виконати, слідчий суддя може дозволити обшук (ч. 1 ст. 166 КПК).

План дій для компанії

Заздалегідь:

• визначте, хто зустрічає слідчих, отримує копію ухвали і протокол — керівник або уповноважений представник;
• тримайте на рецепції контакти адвоката й інструкцію для працівників: не перешкоджати, нічого не видаляти, заперечення — заявами до протоколу;
• знайте, у кого ключі й доступи, щоб питання доступу вирішувала одна людина разом з адвокатом;
• зберігайте резервні копії критичних даних поза офісом, щоб робота не зупинилась, якщо техніку вилучать.

Після обшуку:

• звірте опис вилученого з переліком в ухвалі;
• щодо тимчасово вилученого майна стежте за строками: 48 годин від вилучення — на клопотання про арешт, 72 години з дня надходження клопотання до суду — на ухвалу; якщо їх пропущено, вимагайте повернення майна;
• якщо майно арештували — з адвокатом готуйте клопотання про скасування арешту або оскарження ухвали.

Якщо обшук уже триває, адвокат має бути поруч якомога раніше. Про захист у кримінальному провадженні — на сторінці нашої послуги. Якщо обшук проводять в офісі компанії в Києві, з чим допомагає адвокат на місці, — на сторінці адвокат при затриманні та обшуку у Києві.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.