Як суд обирає запобіжний захід і що таке домашній арешт

Запобіжний захід — не покарання і не вирок. Його мета — забезпечити, щоб підозрюваний чи обвинувачений виконував процесуальні обовʼязки, і запобігти ризикам, які перелічує закон, — про них нижче (ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, далі — КПК). Людина вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України).

Під час досудового розслідування і до початку підготовчого судового засідання запобіжний захід обирає слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора, а в судовому провадженні — суд за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК). Якщо вас щойно затримали, почніть із памʼятки що робити після затримання.

Пʼять запобіжних заходів

КПК передбачає пʼять запобіжних заходів (ч. 1 ст. 176 КПК). Наймʼякший захід — особисте зобовʼязання, найсуворіший — тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).

• Особисте зобовʼязання. Суд покладає обовʼязки з переліку ч. 5 ст. 194 КПК, наприклад прибувати до визначеної службової особи або не виїжджати з населеного пункту без дозволу. За їх невиконання можуть обрати суворіший захід і накласти грошове стягнення від 0,25 до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ч. 1, 2 ст. 179 КПК).
• Особиста порука. За людину письмово ручаються ті, кого слідчий суддя чи суд вважає такими, що заслуговують на довіру, і зобовʼязуються за потреби доставити її до органу розслідування чи в суд на першу вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК). Посади чи публічного статусу поручителя закон не вимагає. Кількість поручителів визначає суд; одного достатньо лише тоді, коли він заслуговує на особливу довіру (ч. 2 ст. 180 КПК). Якщо поручитель не виконає зобовʼязань, на нього накладають грошове стягнення (ч. 5 ст. 180 КПК).
• Застава. Гроші вносять на спеціальний рахунок; якщо обовʼязки не виконано, заставу звертають у дохід держави (ч. 1 ст. 182 КПК). Хто може внести заставу, у яких межах її визначають і як її повернути, ми розібрали окремо: застава у кримінальному провадженні.
• Домашній арешт. Заборона залишати житло цілодобово або в певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК). Докладно — нижче.
• Тримання під вартою. Винятковий захід (ч. 1 ст. 183 КПК). Коли його можна обрати і який виняток діє під час воєнного стану — нижче.

Що має довести прокурор

Слідчий суддя чи суд зобовʼязаний перевірити, чи доводять подані докази три обставини (ч. 1 ст. 194 КПК):

1. обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
2. хоча б один із ризиків, на які вказує слідчий чи прокурор: переховуватися; знищити, сховати чи спотворити речі або документи, що мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого чи свідка; іншим чином перешкоджати провадженню; вчинити нове правопорушення або продовжити те, у якому підозрюють (ч. 1 ст. 177 КПК);
3. що мʼякші заходи цим ризикам не запобіжать.

Якщо не доведено хоча б однієї з трьох обставин, суд зобовʼязаний відмовити в застосуванні заходу, про який просять (ч. 2 ст. 194 КПК). При цьому:

• доведено лише обґрунтовану підозру — суд може тільки зобовʼязати прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого визначеного органу (ч. 3 ст. 194 КПК);
• доведено підозру і ризики, але не те, що мʼякші заходи не допоможуть, — суд може обрати мʼякший захід, ніж просить прокурор (ч. 4 ст. 194 КПК).

Крім ризиків, суд зобовʼязаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість доказів, тяжкість можливого покарання, вік і стан здоровʼя, міцність соціальних звʼязків, родину й утриманців, постійну роботу чи навчання, репутацію, майновий стан, судимості, дотримання раніше обраних запобіжних заходів, підозру в іншому правопорушенні, розмір майнової шкоди чи доходу (ч. 1 ст. 178 КПК). Жодна з цих обставин сама по собі питання не вирішує.

Ваші права в засіданні

Копію клопотання і матеріалів вам мають надати не пізніше ніж за три години до розгляду (ч. 2 ст. 184 КПК). Ви маєте право на захисника, можете відмовитися давати пояснення щодо підозри, подати документи на спростування доводів прокурора і клопотати про допит свідків (ч. 2 ст. 193 КПК). Ваші твердження в цьому засіданні не можна використати для доведення вашої винуватості (ч. 5 ст. 193 КПК). Документи про роботу, родину, житло і здоровʼя — це саме ті обставини, які суд зобовʼязаний оцінити.

Коли можливе тримання під вартою

За загальним правилом сам ризик ще не підстава для варти: прокурор має довести, що не допоможе жоден мʼякший захід (ч. 1 ст. 183 КПК). Крім того, варту можна обрати лише у випадках, перелічених у ч. 2 ст. 183 КПК: здебільшого вони залежать від того, яке покарання закон передбачає за злочин і чи була людина раніше судимою. Для частини випадків закон додає умови. Наприклад, до раніше не судимої особи, якщо за злочин закон передбачає позбавлення волі на строк до пʼяти років, варту застосовують лише тоді, коли прокурор, крім підстав ст. 177 КПК, доведе, що, перебуваючи на волі, вона переховувалася від органу розслідування чи суду, перешкоджала провадженню або їй повідомлено про підозру в іншому злочині (п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК).

Із загального правила про мʼякші заходи є виняток на час воєнного стану: до підозрюваних і обвинувачених у злочинах, перелічених у ч. 6 ст. 176 КПК, за наявності ризиків застосовують тримання під вартою. Серед них — державна зрада (ст. 111 Кримінального кодексу України, далі — КК) і терористичний акт (ст. 258 КК).

Одна ухвала про тримання під вартою діє не більше 60 днів (ч. 1 ст. 197 КПК). Сукупно під час досудового розслідування — не більше шести місяців у провадженні щодо нетяжкого злочину і дванадцяти — щодо тяжкого чи особливо тяжкого (ч. 3 ст. 197 КПК). Як визначають тяжкість, ми пояснювали в статті про класифікацію злочинів.

Обираючи варту, суд зобовʼязаний визначити й розмір застави (ч. 3 ст. 183 КПК), крім випадків, коли суд має право або зобовʼязаний її не визначати (ч. 4 ст. 183 КПК). Докладніше — у статті про заставу.

Домашній арешт: як він працює

Цілодобовий або на певні години. Суд забороняє залишати житло або цілодобово, або в певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК). Такий захід можливий, лише якщо за злочин, у якому підозрюють, закон передбачає позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК). В ухвалі мають бути точна адреса житла (ч. 3 ст. 196 КПК) і дата, коли ухвала перестає діяти (ч. 4 ст. 196 КПК).

Хто контролює. Ухвалу передають для виконання органу Національної поліції за місцем проживання, і поліція негайно ставить людину на облік (ч. 3, 4 ст. 181 КПК). Поліцейські можуть приходити в житло, вимагати усних чи письмових пояснень щодо виконання обовʼязків і використовувати електронні засоби контролю (ч. 5 ст. 181 КПК). Відмова носити такий засіб, його умисне зняття, пошкодження чи інше втручання в його роботу, щоб ухилитися від контролю, а також спроба це зробити — невиконання покладених судом обовʼязків (ч. 6 ст. 195 КПК).

Додаткові обовʼязки. Разом із домашнім арештом суд може зобовʼязати, зокрема, не спілкуватися з визначеними людьми, здати паспорт для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК).

Якщо до рішення суду вас затримали. За цілодобового арешту людину негайно доставляють додому і звільняють з-під варти; за арешту на певний період доби — звільняють і зобовʼязують невідкладно прибути додому (ч. 3 ст. 202 КПК).

Скільки триває. Ухвала слідчого судді про домашній арешт діє до двох місяців. Прокурор може просити продовження в межах строку розслідування, але сукупно під час досудового розслідування — не більше шести місяців. Після цього ухвала припиняє дію, а запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК).

Зарахування в покарання. Домашній арешт зараховують у строк покарання, але співвідношення закон встановлює лише для цілодобового: три дні такого арешту відповідають одному дню позбавлення волі (ч. 7 ст. 72 КК).

Порушення. Суд враховує, чи дотримувалася людина умов раніше обраних заходів (п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК), а прокурор може просити змінити захід через обставини, що виникли після попереднього рішення (ч. 1, 2 ст. 200 КПК).

Строки, зміна й оскарження

Додаткові обовʼязки покладають щонайбільше на два місяці; продовжити їх можна за клопотанням прокурора, а коли строк спливає, обовʼязки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК). Під час судового розгляду суд за наявності клопотань вирішує, чи продовжувати запобіжний захід, і продовжує його щоразу не більше ніж на два місяці (ч. 3 ст. 331 КПК).

Змінити захід. Підозрюваний, обвинувачений чи захисник можуть подати клопотання про зміну запобіжного заходу, зокрема про скасування чи зміну додаткових обовʼязків (ч. 1 ст. 201 КПК). Суд розглядає його протягом трьох днів (ч. 4 ст. 201 КПК). Якщо від попередньої ухвали минуло менше 30 днів, а в клопотанні не зазначено нових обставин, які суд ще не розглядав, його можуть залишити без розгляду (ч. 5 ст. 201 КПК).

Оскаржити. Ухвали слідчого судді оскаржують в апеляції у випадках, які визначає КПК (ч. 3 ст. 392 КПК). Скаргу подають безпосередньо до апеляційного суду протягом пʼяти днів з дня оголошення ухвали (ч. 1, 2 ст. 395 КПК). Для людини під вартою строк рахують з моменту вручення їй копії, а якщо ухвалу постановили без виклику особи — з дня, коли вона отримала копію (ч. 3 ст. 395 КПК). Апеляційний суд розглядає скаргу не пізніше ніж через три дні після надходження (ч. 2 ст. 422 КПК).

У суді першої інстанції до рішення по суті окремо оскаржують лише ухвали, для яких це передбачає КПК (ч. 2 ст. 392 КПК), зокрема про обрання, зміну на варту чи продовження тримання під вартою (абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК). Таку скаргу теж подають безпосередньо до апеляційного суду протягом пʼяти днів з дня оголошення (п. 2 ч. 1, п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК). Загальний порядок апеляції — у статті про оскарження судових рішень.

Детальніше про захист у кримінальному провадженні — на сторінці послуги.

Норми наведено за чинною редакцією станом на 13.10.2026.