Підстави припинення права власності: пояснюємо простими словами 

Право власності — це юридично закріплене право людини або організації володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Але бувають ситуації, коли це право припиняється. Такі випадки визначені статтею 346 Цивільного кодексу України.

Добровільні підстави

Найчастіше право власності припиняється за бажанням самого власника. Це може бути:

• Відчуження майна — коли власник продає, дарує чи міняє свою річ, і право переходить до іншої особи.
  
• Відмова від права власності — наприклад, людина вирішила відмовитися від земельної ділянки або квартири. Така відмова має бути оформлена офіційно, через заяву і реєстрацію.

Коли майно не може належати особі

Іноді людина володіє тим, що закон не дозволяє мати у власності. Наприклад, це можуть бути земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які не можуть належати юридичним особам, учасниками чи бенефіціарами яких є іноземці, якщо ці ділянки розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім морського кордону), відповідно до ст. 130 Земельного кодексу України. 

Припинення права через знищення майна

Ще одна поширена причина — знищення майна. Якщо будинок згорів, знесений або фізично не існує, право власності на нього припиняється. 

Для рухомого майна (наприклад, автомобіля чи техніки) право власності зазвичай припиняється автоматично після фізичного знищення, якщо воно не підлягає обов’язковій державній реєстрації. Для нерухомості ж обов’язковим є звернення до державного реєстратора.

Але якщо це нерухомість (будинок, квартира, гараж), одного факту знищення недостатньо. Власник повинен звернутися до державного реєстратора, щоб внести зміни в Державний реєстр речових прав.

Для цього потрібно подати документи, які підтверджують знищення — акт технічної інвентаризації, довідку про пожежу чи висновок відповідних органів. Без цих дій право власності продовжує існувати юридично, навіть якщо майно фактично відсутнє.

Судова практика підтверджує: без звернення власника до реєстратора і без доказів знищення майна припинити право власності неможливо.

Примусове припинення

Держава може припинити право власності з мотивів суспільної необхідності або через порушення закону. Такі випадки включають:

• викуп майна для суспільних потреб (наприклад, для будівництва дороги чи школи)
  
• Реквізиція — вилучення майна для державних потреб із компенсацією власнику, яке може бути тимчасовим (наприклад, під час воєнного стану) або постійним, залежно від обставин (ст. 353 Цивільного кодексу України).
  
• конфіскацію — коли майно вилучається за рішенням суду як покарання;
  
• звернення стягнення на майно боржника за зобов’язаннями.

У разі примусового припинення права власності (наприклад, викупу для суспільних потреб чи реквізиції) власник зазвичай має право на компенсацію, крім випадків конфіскації як покарання за порушення закону (ст. 350–353 Цивільного кодексу України).

Інші підстави

Право власності припиняється також у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи. У першому випадку майно переходить у спадщину, у другому — до правонаступників або держави.

Крім того, закон може встановлювати й інші випадки припинення — наприклад, при викупі пам’яток культурної спадщини. Право власності також може припинитися через сплив позовної давності, якщо інша особа законно володіє майном (набувальна давність, ст. 344 Цивільного кодексу України), або через втрату права на майно, яке стало частиною іншого об’єкта (наприклад, будівельні матеріали, використані для чужого будинку).

Право власності може припинятися як з ініціативи власника, так і за рішенням держави або суду. У будь-якому випадку це має бути підтверджено офіційно — через договори, рішення або заяви до реєстру.

Розуміння цих правил допоможе уникнути непорозумінь і юридичних ризиків. Якщо виникла ситуація зі знищенням, вилученням чи продажем майна — варто звернутися до юриста, щоб правильно оформити припинення права власності.

Якщо у вас залишились запитання — звертайтесь за консультацією до юристів АО «Стратегічна адвокація».