Чи заберуть майно за борги: що насправді означає новий закон і як це працюватиме
Інформаційний простір заполонили тривожні повідомлення про те, що в Україні нібито почнуть масово блокувати рахунки та вилучати майно навіть за незначні борги. Причиною стала підтримка Верховною Радою законопроєкту №14005, який уже називають одним із найбільш резонансних у сфері виконавчого провадження. Втім, чи справді йдеться про «тотальне вилучення майна» і наскільки це відповідає законодавству — розбираємося …
Інформаційний простір заполонили тривожні повідомлення про те, що в Україні нібито почнуть масово блокувати рахунки та вилучати майно навіть за незначні борги. Причиною стала підтримка Верховною Радою законопроєкту №14005, який уже називають одним із найбільш резонансних у сфері виконавчого провадження.
Втім, чи справді йдеться про «тотальне вилучення майна» і наскільки це відповідає законодавству — розбираємося з юридичної точки зору.
Що змінює законопроєкт №14005
Основна суть нововведень — цифровізація процесу стягнення боргів. Закон передбачає автоматичну взаємодію між Єдиним реєстром боржників, банками та державними реєстрами.
Фактично це означає, що після внесення особи до реєстру боржників:
- рахунки можуть бути оперативно обмежені;
- накладаються обмеження на відчуження майна;
- ускладнюється продаж або переоформлення нерухомості чи транспорту.
Водночас важливо розуміти: закон не вводить нових підстав для стягнення, а лише змінює механізм реалізації вже існуючих процедур.
Чи можуть забрати майно без суду
Одна з головних тез, яка викликає найбільше занепокоєння, — можливість вилучення майна «без суду».
З юридичної точки зору це не відповідає дійсності.
Примусове стягнення майна можливе виключно:
- на підставі судового рішення або іншого виконавчого документа;
- у межах відкритого виконавчого провадження;
- із дотриманням встановленої процедури.
Тобто навіть після ухвалення змін ключовий принцип залишається незмінним: без належної правової підстави майно не може бути примусово вилучене.
Чи можуть забрати єдине житло
Питання єдиного житла традиційно є найбільш чутливим.
Законодавство України передбачає обмеження щодо звернення стягнення на житло боржника. Як правило, така міра застосовується лише у випадках значної заборгованості та за окремою процедурою.
Таким чином, твердження про можливість автоматичного продажу єдиного житла за будь-який борг є перебільшенням.
Як було раніше
До ухвалення законопроєкту процедура виконання рішень була значно повільнішою:
- арешти рахунків і майна оформлювалися окремими постановами;
- обмін інформацією між органами відбувався частково вручну;
- боржники мали більше можливостей уникати виконання зобов’язань.
Нові правила фактично усувають ці «вікна» за рахунок автоматизації процесів.
Які права залишаються у боржника
Попри посилення механізмів контролю, базові гарантії залишаються незмінними.
Зокрема, захист прав громадян забезпечують:
- стаття 41 Конституції України — право власності є непорушним;
- Закон України «Про виконавче провадження» — визначає чіткі межі дій виконавців;
- процесуальні кодекси — гарантують право на судовий захист;
- можливість оскарження дій виконавця в суді.
Крім того, після погашення боргу обмеження підлягають зняттю.
Законопроєкт №14005 не створює нових підстав для вилучення майна, але суттєво змінює швидкість і ефективність стягнення боргів.
Фактично мова йде про перехід до системи, де:
- борги стають більш контрольованими;
- обмеження застосовуються швидше;
- можливості уникнути відповідальності зменшуються.
Водночас ключові юридичні гарантії — необхідність правової підстави, судового рішення та можливість захисту своїх прав — залишаються чинними.
Якщо у вас виникли запитання або вам потрібна юридична консультація — звертайтесь до юристів АО «Стратегічна адвокація».
