Земельний адвокат у Києві

Земельний адвокат у Києві допомагає, коли треба перевірити ділянку перед купівлею, укласти чи розірвати договір оренди, зареєструвати право власності, повернути зайняту сусідом землю або оскаржити рішення ради чи реєстратора. Адвокатське обʼєднання «Стратегічна адвокація» перевіряє документи, готує договори, скарги й позови та представляє клієнта в органах влади і в суді.

Замовити консультацію+38 (097) 333-00-10

Як проходить робота

  1. Звернення. Телефонуєте або залишаєте заявку внизу сторінки й коротко описуєте ситуацію. Одразу надсилаєте те, що є: кадастровий номер, витяги з реєстрів, договір, рішення ради, листування з сусідом чи орендарем.
  2. Консультація. Читаємо документи й відомості реєстрів, пояснюємо варіанти дій, ризики і строки, які не можна пропустити. Називаємо вартість супроводу.
  3. Договір про надання правничої допомоги. Укладаємо письмовий договір, у якому фіксуємо обсяг роботи, порядок обчислення і сплати гонорару (частина перша статті 27 і частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  4. Документи і досудові кроки. Готуємо запити, претензію орендарю чи сусідові, скаргу на дії реєстратора, звернення до органу місцевого самоврядування у спорі про межі, якщо не йдемо одразу до суду, або проєкт договору для нотаріуса.
  5. Суд. Якщо без суду не обійтися, готуємо позов або відзив, визначаємо вид судочинства за сторонами і предметом спору, а в цивільних і господарських спорах з приводу самої ділянки — суд за її місцезнаходженням, і представляємо вас у засіданнях.
  6. Після рішення. Супроводжуємо виконання рішення і внесення змін до реєстрів або готуємо апеляційну скаргу, якщо рішення не на вашу користь.

Детальніше про правову допомогу

Право власності на земельну ділянку, як і право оренди, виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України). Ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, а обʼєктом цивільних прав стає лише з моменту формування (крім випадків суборенди і сервітуту щодо частин ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частини четверта і девʼята статті 79-1 ЗК України). Тому до підписання договору перевіряємо відомості Державного реєстру речових прав — вони відкриті, загальнодоступні й платні, крім випадків, передбачених законом (частина перша статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Угода про перехід права власності на ділянку укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується (частина перша статті 132 ЗК України) і має містити, зокрема, кадастровий номер, відомості про відсутність заборон на відчуження та про наявність чи відсутність обмежень — застави, оренди, сервітутів (частина друга статті 132 ЗК України).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально, а особа, яка за законом може бути орендодавцем ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди — така вимога є обтяженням речових прав на ділянку і підлягає державній реєстрації (частина перша статті 14 Закону України «Про оренду землі»). Його істотні умови — обʼєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки), дата укладення і строк дії договору, орендна плата з розміром, індексацією, строками внесення і відповідальністю за несплату (частина перша статті 15 того самого Закону). Строк оренди визначають сторони, але він не може перевищувати 50 років, а право оренди виникає з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 19 того самого Закону). Тому договір перевіряємо ще до підписання, а не тоді, коли виник спір.

Власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень своїх прав на землю, навіть не повʼязаних з позбавленням права володіння, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України). Серед способів захисту закон називає визнання прав, відновлення стану ділянки, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, відшкодування збитків (частина третя статті 152 ЗК України). Спори щодо володіння, користування і розпорядження ділянками громадян та юридичних осіб вирішує виключно суд (частина друга статті 158 ЗК України).

Який саме суд розглядатиме спір, залежить від його сторін і предмета. У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, крім справ, які розглядаються в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України). Господарські суди розглядають спори щодо права власності чи іншого речового права на землю, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та інших винятків цього пункту (пункт 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України). Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, якщо законом не встановлено інший порядок судового провадження (частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема її пункт 1). Земельна ділянка є нерухомим майном (частина перша статті 181 Цивільного кодексу України), тому в цивільних справах позов з приводу неї предʼявляють за її місцезнаходженням (частина перша статті 30 ЦПК України), і господарський суд розглядає такі спори теж за місцезнаходженням майна (частина третя статті 30 ГПК України).

У блозі ми розбираємо типові ситуації: що робити, якщо сусід зайняв частину ділянки.

Основні нормативні джерела: Земельний кодекс, Закон про оренду землі, Закон про державну реєстрацію речових прав, Цивільний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, Господарський процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства, Закон про судовий збір.

Земельне право

Наші послуги в галузі земельного права

01

Перевірка земельної ділянки перед купівлею чи орендою

Перевіряємо право власності продавця, кадастровий номер, цільове призначення, заборони, арешти, іпотеку, оренду і сервітути за даними реєстрів і документами.

02

Договори купівлі-продажу і дарування земельної ділянки

Готуємо проєкт договору або перевіряємо запропонований, узгоджуємо умови і супроводжуємо угоду до нотаріального посвідчення та реєстрації права.

03

Договір оренди землі

Складаємо або перевіряємо договір: строк, орендна плата, її індексація і перегляд, умови розірвання. Допомагаємо орендарю скористатися переважним правом на новий строк.

04

Спори з орендарем або орендодавцем

Несплата орендної плати, порушення умов договору, дострокове розірвання, відмова укласти договір на новий строк: готуємо претензію, позов або відзив.

05

Спори про межі й самовільне зайняття землі

Коли сусід переніс паркан чи збудувався на вашій ділянці: відновлення меж за документацією, звернення до органу місцевого самоврядування або одразу до суду, позов про повернення ділянки та усунення перешкод.

06

Спори про право власності та користування землею

Позови про визнання права, визнання угоди недійсною, витребування ділянки від особи, яка незаконно нею заволоділа; представляємо позивача або відповідача в суді.

07

Оформлення і реєстрація права власності на землю

Готуємо документи для державної реєстрації права, супроводжуємо подання, допомагаємо виправити помилки в документах, які заважають реєстрації.

08

Оскарження рішень і відмов державного реєстратора

Готуємо скаргу до Міністерства юстиції чи його територіального органу або позов до суду. Строки на оскарження — у відповідях на часті питання нижче.

09

Зміна цільового призначення ділянки

Перевіряємо, чи дозволяє зміну функціональна зона за містобудівною документацією і які особливості діють на час воєнного стану, готуємо документи і погодження з орендарем чи заставодержателем, супроводжуємо взаємодію з органами.

10

Спори з органами влади та місцевого самоврядування

Оскаржуємо рішення, які порушують ваші права на ділянку, зокрема щодо вилучення землі та накладення штрафів, і вимагаємо відшкодування завданих збитків.

11

Спадкування земельної ділянки

Допомагаємо прийняти спадщину в строк, отримати свідоцтво у нотаріуса і зареєструвати право власності, а в спорі між спадкоємцями представляємо вас у суді.

12

Консультація і підготовка документів

Розбираємо ситуацію, оцінюємо перспективу конкретної вимоги і готуємо документи: претензію, скаргу, заяву, позов, відзив.

Хто веде напрям

  • Михайло ЄвсєєвАдвокат

Вартість

  • Консультація адвокатавід 4 500 грн
  • Супровід справиВартість визначаємо після ознайомлення з ситуацією

Не є публічною офертою. Вартість вказано орієнтовно. Кінцева вартість визначається за погодженням клієнта з адвокатом.

Часті питання

Скільки коштують послуги земельного адвоката в Києві і який судовий збір?
Вартість консультації вказана вище, а суму супроводу називаємо після того, як ознайомимося з документами: перевірка ділянки перед купівлею і судовий спір про межі — різний обсяг роботи. Окремо від гонорару сплачується судовий збір. Він рахується від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня року, в якому позов подається до суду (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»), тому суму в гривнях треба звіряти на дату звернення. Для фізичної особи позов майнового характеру коштує 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 розмірів цього прожиткового мінімуму, а немайнового — 0,4 розміру (частина друга статті 4 того самого Закону); якщо документи подаються в електронній формі, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,8 (частина третя статті 4). Від сплати звільнені, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп (пункт 9 частини першої статті 5) та учасники бойових дій — у справах, повʼязаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 частини першої статті 5); чи діє пільга у вашій справі, перевіряємо для конкретної вимоги.
Сусід переніс паркан або зайняв частину моєї ділянки. Що робити?
Спершу порівнюємо фактичні межі з документами: основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (частина перша статті 107 Земельного кодексу України), а власники і землекористувачі зобовʼязані дотримуватися меж земельних ділянок (частина шоста статті 106 того самого Кодексу). Ви маєте право вимагати від власника суміжної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, якщо вони відсутні, зникли чи перемістилися (частина третя статті 106). Земельні спори вирішують суди та органи місцевого самоврядування (частина перша статті 158): спір громадян про межі ділянок у межах громади може вирішити орган місцевого самоврядування, а якщо ви не згодні з його рішенням, спір вирішує суд (частини третя і пʼята статті 158), проте спори з приводу володіння і користування ділянкою вирішує виключно суд (частина друга статті 158). Тож чи звертатися спершу до ради, чи одразу до суду, вирішуємо після перевірки документів. Самовільно зайняті ділянки підлягають поверненню власникам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування, і повертаються за рішенням суду (частини перша і третя статті 212). Власник також може вимагати усунення перешкод у користуванні і розпоряджанні своїм майном (частина перша статті 391 Цивільного кодексу України).
Як оскаржити рішення ради або відмову реєстратора і чи є строки?
Акт органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження її земельною ділянкою, визнається недійсним, а збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання такого акта, в повному обсязі відшкодовує орган, який його видав (стаття 155 Земельного кодексу України). Чи ваш спір адміністративний, чи цивільний, визначаємо на консультації: від цього залежать суд і строки. Для звернення до адміністративного суду встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України). Якщо ж закон передбачає досудовий порядок вирішення спору і ви ним скористалися, для звернення до адміністративного суду діє тримісячний строк з дня вручення вам рішення за скаргою, а якщо рішення вчасно не прийняли або не вручили — шестимісячний строк з дня звернення зі скаргою (частина четверта статті 122 КАС України). Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можна оскаржити до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (частина перша статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а скаргу до Мінʼюсту чи його територіального органу подають протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, і поновлення цього строку не допускається (частина третя статті 37 того самого Закону); як така скарга вплине на строк звернення до суду у вашій справі, оцінюємо на консультації.
Як успадкувати земельну ділянку?
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 Цивільного кодексу України). Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 того самого Кодексу). Під час воєнного стану і протягом двох років після його припинення чи скасування, якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через місяць з дня смерті або з дня, з якого особу оголошено померлою, цей строк обчислюється з дня державної реєстрації смерті (пункт 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України), тож як рахувати строк саме у вашій ситуації, перевіряємо на консультації. Спадкоємець, який прийняв спадщину з нерухомим майном, зобовʼязаний звернутися до нотаріуса, а в сільських населених пунктах — до уповноваженої посадової особи органу місцевого самоврядування за свідоцтвом про право на спадщину (частина перша статті 1297 того самого Кодексу). Перехід права власності на нерухомість підлягає державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України), а свідоцтво про право на спадщину є підставою для неї (пункт 3 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), тож щоб розпоряджатися ділянкою, право на неї треба зареєструвати. Якщо ділянка в оренді, перехід права власності в порядку спадкування не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди (частина шоста статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
Як розірвати договір оренди землі або не продовжувати його?
Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»), але якщо договір містить умову про поновлення, він поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без окремого письмового правочину, коли жодна зі сторін не подала заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору (частина друга статті 126-1 Земельного кодексу України). Сторона, яка не хоче поновлення, подає таку заяву не пізніш як за місяць до дати закінчення дії договору (частина третя статті 126-1 ЗК України); для ділянок державної та комунальної власності умову про поновлення встановлювати не можна, крім випадків, коли на ділянці розташовані будівлі чи споруди, що перебувають у власності користувача (абзац другий частини першої статті 126-1 ЗК України). Договір можна розірвати за згодою сторін (частина третя статті 31 Закону «Про оренду землі»), а розірвання в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (частина четверта статті 31); на вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема якщо сторони не виконують обовʼязків за статтями 24 і 25 цього Закону та договором (частина перша статті 32). Якщо договір розривається з ініціативи орендаря, орендодавець має право на орендну плату на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення — за рік, якщо за цей час не надійшло пропозицій від інших осіб орендувати ділянку на тих самих умовах; винятки — розірвання через невиконання чи неналежне виконання договору орендодавцем і через забруднення ділянки вибухонебезпечними предметами (частина друга статті 32). Після закінчення строку орендар, який належно виконував обовʼязки, має переважне право на укладення договору на новий строк (частина перша статті 33); щоб ним скористатися, він має повідомити орендодавця у строк, встановлений договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку його дії, і додати до листа-повідомлення проєкт договору (частини друга і третя статті 33). Якщо сторони не домовилися про орендну плату та інші істотні умови, переважне право припиняється (частина четверта статті 33), відмову чи наявне зволікання в укладенні нового договору можна оскаржити в суді (частина девʼята статті 33), а якщо змінилися межі або цільове призначення ділянки, правила статті 33 не застосовуються (частина десята статті 33).
Чи можна змінити цільове призначення своєї ділянки?
Віднесення ділянки приватної власності до категорії земель і виду цільового призначення здійснює її власник (абзац третій частини другої статті 20 Земельного кодексу України). Але категорія і вид цільового призначення визначаються в межах функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території громади або генеральним планом населеного пункту, крім випадків, перелічених у тій самій частині (частина третя статті 20), тому спершу перевіряємо, що передбачає містобудівна документація для вашої ділянки. На час воєнного стану для окремих цілей і випадків, перелічених у перехідних положеннях, Земельний кодекс встановлює особливості встановлення і зміни цільового призначення (підпункт 11 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України), тож перевіряємо, чи стосуються вони вашої ділянки. Якщо ділянка перебуває в постійному користуванні, оренді, емфітевзисі, суперфіції чи заставі, зміну погоджують із землекористувачем або заставодержателем, підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально (частина сьома статті 20). Відомості про цільове призначення вносяться до Державного земельного кадастру (частина четверта статті 20).
Готові обговорити вашу ситуацію?
Зв'яжіться з нами, і ми знайдемо оптимальне рішення для вас.


    Кримінальне право


    Адміністративне право


    Цивільне право


    Міграційне право


    Господарське право


    Земельне право


    Конкурентне право


    Сімейне право