Міграційний адвокат у Києві

«Стратегічна адвокація» веде міграційні справи у двох напрямах: для іноземців, які легалізують перебування в Україні, і для громадян України, які виїжджають, живуть за кордоном або повертаються.

Детальніше про правову допомогу

Це посвідка на тимчасове чи постійне проживання, дозвіл на імміграцію, громадянство України, дозвіл на застосування праці іноземця, супровід звернень до Державної міграційної служби та оскарження її рішень в адміністративному суді.

Підстави законного перебування іноземця перелічені у ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI, а декларування та реєстрацію місця проживання регулює Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-IX — від того, під яку саме підставу підпадає ситуація, залежать і перелік документів, і строки.

Окремо працюємо з гострими ситуаціями: відмова ДМС, заборона вʼїзду, рішення про примусове повернення чи примусове видворення — там діють спеціальні строки ст. 288 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), а відсутність письмового рішення захисту не зупиняє, бо бездіяльність субʼєкта владних повноважень оскаржується самостійно (п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України).

Частину заяв закон вимагає подавати особисто у паперовій формі — наприклад, заяву про визнання особою без громадянства (ч. 1 ст. 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»), — а для самої посвідки потрібне зняття біометричних даних, тому на першій розмові одразу розділяємо, що робить адвокат, а що заявник має вчинити сам.

Міграційне законодавство змінюється часто: ст. 9 і нова ст. 5-1 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III діють у редакції Закону № 4502-IX від 18.06.2025 з 16 січня 2026 року, а Правила перетинання державного кордону громадянами України (постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57) — у редакції від 16.07.2026, тому кожен випадок звіряють з редакцією, чинною на день звернення.

Мета першої розмови — визначити, чи є у вашому випадку підстава, передбачена законом, і які документи вона вимагає.

Hand holding a passport with plane tickets and cash over a form being filled in

Наші послуги в галузі міграційного права:

01

Посвідка на тимчасове проживання

Супроводжуємо оформлення посвідки, коли є передбачена ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підстава: робота, навчання, сімʼя, шлюб з громадянином України.

02

Дозвіл на імміграцію та посвідка на постійне проживання

Перевіряємо підставу за ст. 4 Закону України «Про імміграцію» — у межах квоти чи поза нею — і рахуємо строки подання заяви-анкети за ст. 11 того самого Закону.

03

Громадянство України для іноземців

Визначаємо підставу — територіальне походження чи прийняття до громадянства (ст. 8 і ст. 9 Закону України «Про громадянство України»), готуємо документи і пояснюємо порядок іспитів.

04

Множинне громадянство

З 16 січня 2026 року ст. 5-1 Закону України «Про громадянство України» визнає громадянство іншої держави лише в шести випадках. Розбираємо конкретну комбінацію країн і підстав.

05

Легалізація перебування і супровід звернень до ДМС

Продовження строку перебування, зміна підстави, декларування місця проживання, супровід звернень до територіальних органів ДМС і оскарження бездіяльності (п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України).

06

Оскарження відмов ДМС, заборони вʼїзду та видворення

Відмови, скасування виданих документів, заборона вʼїзду, примусове повернення і видворення. Строки різні — ст. 288 і ст. 122 КАС України, і рахунок тут іде на дні.

07

Дозвіл на застосування праці іноземця

Перевіряємо, чи потрібен дозвіл (ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення»), готуємо документи на видачу і продовження, оцінюємо ризик штрафу за ст. 53 того самого Закону.

08

Шлюб з іноземцем і документи, які він дає

Реєстрація шлюбу і легалізація документів другої сторони, а далі — посвідка на підставі шлюбу, дозвіл на імміграцію поза квотою і питання громадянства. Це три різні норми.

09

Виїзд громадян України за кордон під час воєнного стану

Перевіряємо підстави й документи за Правилами перетинання державного кордону громадянами України: кожен випадок там описано окремо, з власним переліком документів.

10

Українці за кордоном: військовий облік і тимчасовий захист

Військово-обліковий статус і дані в «Резерв+», документи для повернення, реєстрація місця проживання. Щодо тимчасового захисту в ЄС пояснюємо логіку і перелік документів.

11

Біженці, додатковий і тимчасовий захист, особи без громадянства

Звернення за Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» і визнання особою без громадянства. Строки на оскарження — кілька днів.

Хто веде напрям

  • Богдан ХмельницькийЗасновник та керуючий партнер, адвокат

Вартість

  • Консультація адвокатавід 4 500 грн
  • Супровід справиВартість визначаємо після ознайомлення з ситуацією

Вказано орієнтовну вартість консультації. Вартість супроводу визначаємо після перевірки підстави, документів та задіяних органів. Державні платежі й судовий збір, якщо він підлягає сплаті, не входять до гонорару.

Часті питання

Скільки коштує допомога міграційного адвоката?
Суму називаємо після того, як розберемо вашу ситуацію: обсяг роботи задає підстава, а не назва послуги. Оформлення посвідки для іноземця, який щойно вʼїхав, і поновлення статусу для того, кому вже відмовили, — різні процедури з різною кількістю документів, органів і строків. Окремо від гонорару сплачуються державні платежі: адміністративні збори ДМС, плата за видачу дозволу на застосування праці іноземця (ст. 42-4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI) і судовий збір за позов в адміністративному суді, ставки якого встановлює ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, — при цьому у справах про оскарження примусового повернення чи примусового видворення судовий збір не сплачується (ч. 5 ст. 288 КАС України).
Що робити, якщо ДМС відмовила у посвідці на проживання?
Насамперед отримати письмове рішення з мотивами відмови: воно задає предмет оскарження і момент, з якого рахують строки. Але якщо рішення не видають, чекати не можна — бездіяльність субʼєкта владних повноважень оскаржується самостійно (п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України), а якщо в самому рішенні не зазначили строк і порядок оскарження, строк подання скарги не вважається пропущеним (ч. 4 ст. 80 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX). Далі є два шляхи, і вони повʼязані строками. Адміністративна скарга до вищого органу подається протягом тридцяти календарних днів з дня доведення рішення до відома особи (ч. 1 ст. 80 Закону № 2073-IX), якщо для конкретної категорії справ закон не встановив іншого строку; на відносини щодо застосування законодавства про громадянство цей Закон не поширюється (п. 2 ч. 2 ст. 1 того самого Закону). Позов до адміністративного суду за загальним правилом подається протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 122 КАС України): рішення міграційної служби є індивідуальним актом субʼєкта владних повноважень, і особа має право просити суд визнати його протиправним та скасувати (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України). Але якщо ви скористалися адміністративним оскарженням — байдуже, добровільно чи тому, що цього вимагає закон, — строк звернення до суду скорочується до трьох місяців з дня вручення вам рішення за скаргою (ч. 4 ст. 122 КАС України); якщо ж рішення за скаргою у встановлений законом строк не прийняли і не вручили, діють шість місяців з дня подання скарги. Паралельно рахуємо, скільки часу лишилось за вашим дозволеним строком перебування, щоб оскарження не збіглося з його спливом.
На яких підставах іноземцю дають посвідку на тимчасове проживання і що доведеться зробити особисто?
Посвідку оформлюють тим, у кого є передбачена законом підстава жити в Україні довше візового або безвізового строку: робота за дозволом, навчання, воззʼєднання сімʼї, шлюб з громадянином України, релігійна чи волонтерська діяльність (ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI). Спершу перевіряємо, під яку саме підставу підпадає ваша ситуація, потім готуємо і перевіряємо пакет документів для подання до територіального органу ДМС і окремо пояснюємо, які дії заявник має вчинити особисто: частину заяв закон вимагає подавати особисто в паперовій формі (наприклад, заяву про визнання особою без громадянства — ч. 1 ст. 6-1 того самого Закону), а для самої посвідки потрібне зняття біометричних даних. Далі йдуть продовження дозволеного строку перебування, зміна підстави, відновлення документів, декларування та реєстрація місця проживання за Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-IX. У заявах окремо просимо видати письмове рішення з мотивами: воно задає предмет спору і момент, з якого рахують строки. Якщо рішення не видають або тягнуть із розглядом, оскаржуємо саму бездіяльність (п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України), а не чекаємо.
Скільки треба прожити в Україні, щоб подати на громадянство, і чи доведеться відмовлятися від свого паспорта?
За ст. 9 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III прийняття до громадянства вимагає, зокрема: наявності дозволу на імміграцію; безперервного проживання в Україні протягом останніх пʼяти років (безперервним закон вважає постійне проживання, якщо разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік — 180 днів, ст. 1 того самого Закону); складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; наявності законних джерел існування. Вимога про пʼять років проживання не поширюється на тих, хто перебуває у шлюбі з громадянином України понад три роки, а трирічний строк шлюбу не застосовують до тих, кому дозвіл на імміграцію надано як подружжю громадянина України (п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 № 2491-III). Ця норма звільняє лише від умови проживання — решта умов ст. 9 зберігається. Є й підстава, не привʼязана до цього строку, — територіальне походження (ст. 8 Закону № 2235-III). Питання попереднього паспорта з 16 січня 2026 року регулює Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України» від 18.06.2025 № 4502-IX: він доповнив Закон про громадянство статтею 5-1, яка визнає множинне громадянство лише в шести перелічених випадках, тож наслідки залежать від країни другого громадянства і від підстави набуття — це перевіряємо окремо в кожній справі.
Чи можу я мати два паспорти і чи не втрачу через це громадянство України?
З 16 січня 2026 року чинний Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України» від 18.06.2025 № 4502-IX, який у побуті називають законом про множинне громадянство. Він доповнив Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III статтею 5-1: наявність у громадянина України громадянства іншої держави визнається не взагалі, а лише в шести перелічених у ній випадках. Він же виклав у новій редакції ст. 9 того самого Закону і змінив підхід до документів про попереднє громадянство для тих, хто набуває громадянство України. Для громадянина України добровільне набуття громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, чи держави, громадяни якої не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, лишається підставою для втрати громадянства України (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 2235-III). Закон тут же робить винятки: набуття до досягнення повноліття, випадки множинного громадянства з пунктів 1-4 ч. 1 ст. 5-1, а також ситуації, коли внаслідок втрати особа стала б особою без громадянства (ч. 2 ст. 19). Тому розбираємо конкретну комбінацію країн і підстав — однакової відповіді для всіх тут немає.
Я прострочив дозволений строк перебування в Україні. Що тепер буде?
Порушення правил перебування — це адміністративне правопорушення за ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за яке накладають штраф. Далі можливе рішення про примусове повернення, у якому визначають строк для добровільного виїзду, і цей строк не може перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI). Якщо його не виконати — примусове видворення. Рішення про видворення приймає не суд, а орган: ДМС та її територіальні органи і підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України (ч. 1 ст. 30 Закону № 3773-VI у редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023). Суд у цій процедурі вирішує окреме питання — затримання та розміщення особи в пункті тимчасового перебування за позовом органу (ст. 289 КАС України), а саме рішення про видворення оскаржують до місцевого загального суду як адміністративного (ст. 288 КАС України): суд розглядає справу в десятиденний строк, апеляційну скаргу подають протягом десяти днів з дня проголошення рішення, судовий збір не сплачується. Цей швидкий режим стосується лише рішень про примусове повернення чи примусове видворення; для відмов ДМС, скасування виданих документів і рішень про заборону вʼїзду (ч. 3 ст. 13 Закону № 3773-VI) діють загальні строки ст. 122 КАС України. Строки заборони вʼїзду закон називає прямо: три роки — якщо заборону приймають разом із рішенням про примусове повернення (ч. 2 ст. 26 Закону № 3773-VI) або з підстав ст. 13 того самого Закону (ч. 3 ст. 13); пʼять років — у разі примусового видворення (ч. 1 ст. 30). Невиконання рішення про заборону вʼїзду додає ще десять років до незакінченої частини строку (ч. 3 ст. 13). Тому найгірше рішення — чекати: доки рішення не винесено, ще є варіанти легалізації або добровільного виїзду, а після рішення про примусове повернення строк для самостійного виїзду вже визначений у самому рішенні і не перевищує 30 днів (ч. 1 ст. 26) — його рахують паралельно з оскарженням, бо саме невиконання цього строку відкриває шлях до примусового видворення і пʼятирічної заборони вʼїзду (ч. 1 ст. 30).
Готові обговорити вашу ситуацію?
Зв'яжіться з нами, і ми знайдемо оптимальне рішення для вас.