Рада хоче карати ВЛК і ТЦК за “липову” мобілізацію

Верховна Рада взялася за “захист від зловживань” у системі мобілізації. 9 квітня депутати підтримали у першому читанні законопроєкт, який передбачає введення кримінальної відповідальності для посадовців, які беруть участь у призові на військову службу — а саме працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) та військово-лікарських комісій (ВЛК).

Іншими словами — за фальшиві довідки, незаконні медогляди чи “домовленості” з призовниками тепер можуть саджати на реальні терміни. Та чи дійсно це врегулює систему — пояснюємо простими словами.

Що саме хочуть змінити?

У 2024 році вже були внесені серйозні зміни до законодавства про мобілізацію: розширили підстави для призову, розширили повноваження ТЦК. Тепер держава хоче встановити баланс: якщо повноважень стало більше — має бути і відповідальність.

Новий законопроєкт пропонує внести в Кримінальний кодекс кілька нових статей:

• За фальшивий медогляд. Якщо лікар навмисно визнав людину придатною до служби, хоча вона має протипоказання — або навпаки, незаконно звільнив непридатного — йому може загрожувати до 8 років в’язниці.
• За незаконний призов чи звільнення. Якщо працівник ТЦК свідомо призвав людину, яка не підлягала мобілізації, або “відмазав” когось, — також до 8 років.
• За незаконне збагачення. Члени ВЛК та ЛЛК тепер потрапляють до переліку осіб, яких можуть притягнути до відповідальності за майно, яке явно не відповідає офіційним доходам.

Чому виникла така потреба?

Історії про “липові” медогляди та сумнівні довідки про непридатність відомі всім — і громадянам, і самим військовим. Але попри очевидні зловживання, більшість таких випадків досі лишалися безкарними. Навіть якщо порушення й були, їх складно було “прив’язати” до конкретних статей Кримінального кодексу.

Тепер закон чітко прописує: якщо твоє рішення призвело до незаконного призову або звільнення від служби — це кримінал.

Юристи вже звернули увагу на кілька проблем із цим проєктом:

• Подвійне покарання. Деякі подібні порушення вже передбачені чинним Кримінальним кодексом. Наприклад, службове підроблення чи недбалість. Нові статті можуть створити “плутанину” — і слідчим буде важко визначити, за якою саме статтею відкривати справу.
• Розмитість понять. Закон вживає терміни “призов”, “прийняття”, “направлення” як синоніми. Але за чинним законом про військову службу це різні речі. Через це можуть виникати юридичні колізії.
• Невизначеність із тим, хто буде розслідувати такі справи. За ідеєю, злочини у військовій сфері розслідує ДБР. Але новий закон цього не уточнює, і справи можуть “розсипатися” в судах.

Якщо проєкт приймуть у цілому, це стане першим реальним кроком до очищення системи мобілізації. З одного боку, закон стимулює службовців працювати чесно. З іншого — дає шанс призовникам, які стали жертвами свавілля, домогтися справедливості.

Проте без доопрацювання ці зміни можуть породити ще більше хаосу — і замість захисту інтересів громадян, ми отримаємо нові способи для зловживань.

Чи стане закон ефективним інструментом боротьби з порушеннями — залежить від того, наскільки відповідально депутати підійдуть до фінального голосування.