Продати спільне майно без нотаріальної згоди більше не вийде: що змінилося для подружжя у 2026 році
Після набрання чинності Законом №4824-IX в Україні змінилися правила оформлення правочинів щодо спільного майна подружжя. Нововведення стосуються як порядку надання згоди одного з подружжя на розпорядження спільною власністю, так і оформлення майна на дітей. Законодавець посилив вимоги до нотаріального оформлення таких документів та водночас спростив окремі процедури для сімей із дітьми. Однією з головних змін …
Після набрання чинності Законом №4824-IX в Україні змінилися правила оформлення правочинів щодо спільного майна подружжя. Нововведення стосуються як порядку надання згоди одного з подружжя на розпорядження спільною власністю, так і оформлення майна на дітей. Законодавець посилив вимоги до нотаріального оформлення таких документів та водночас спростив окремі процедури для сімей із дітьми.
Однією з головних змін стало оновлення підходу до оформлення згоди другого з подружжя на продаж, дарування чи інше відчуження майна, яке перебуває у спільній сумісній власності. Якщо раніше у багатьох випадках достатньо було заяви із нотаріально засвідченим підписом, то тепер закон прямо передбачає: така згода повинна оформлюватися виключно як нотаріально посвідчений правочин.
Йдеться про договори, які потребують нотаріального посвідчення або державної реєстрації — зокрема купівлю-продаж нерухомості, дарування, іпотеку чи інші дії зі спільним майном подружжя. Відсутність належним чином оформленої згоди може стати підставою для визнання правочину недійсним.
Зміни були внесені для узгодження норм Сімейного кодексу України з положеннями Цивільного кодексу, який уже містив вимоги щодо нотаріального посвідчення згоди співвласників у випадках розпорядження майном, що підлягає державній реєстрації або нотаріальному оформленню.
Водночас законодавство, як і раніше, виходить із презумпції, що один із подружжя, укладаючи договір, діє за згодою іншого. Проте якщо буде доведено, що правочин укладено без фактичної згоди другого з подружжя та він не належить до дрібних побутових, така угода може бути оскаржена у судовому порядку.
Окремо законодавець уточнив, що заяви про згоду, оформлені за старими правилами до 25 травня 2026 року, залишаються чинними для тих правочинів, для яких вони були видані.
Під час посвідчення згоди нотаріус перевіряє низку важливих обставин: дату набуття майна, факт перебування сторін у шлюбі на момент придбання, правовий режим власності, особу заявника та його повноваження. Також встановлюється добровільність волевиявлення та відповідність документа вимогам законодавства.
Для оформлення нотаріальної згоди, як правило, необхідно надати паспорт, РНОКПП, документи про шлюб або його розірвання, правовстановлюючі документи на майно та інформацію про майбутній договір.
Важливо враховувати, що навіть після розірвання шлюбу майно, набуте у шлюбі, продовжує вважатися спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено судом або договором. Тому для його відчуження також потрібна нотаріально посвідчена згода колишнього чоловіка або дружини.
Крім того, закон спростив процедури оформлення майна на дітей. Відтепер у разі безоплатного набуття дитиною нерухомості, автомобіля чи іншого цінного майна дозвіл органу опіки та піклування не потрібен. Наприклад, батьки або родичі можуть оформити договір дарування квартири чи транспортного засобу без додаткового погодження органу опіки.
Разом із тим держава зберігає контроль за випадками відчуження майна, яке вже належить дитині. Тому для продажу чи іншого розпорядження дитячим майном дозвіл органу опіки й надалі залишається обов’язковим.
Якщо у вас залишилися питання щодо оформлення згоди подружжя, укладення договорів або захисту майнових прав, звертайтеся за консультацією до юристів адвокатського об’єднання «Стратегічна адвокація».
