Позбавлення батьківських прав в Україні: підстави, процедура та приклад із судової практики

Позбавлення батьківських прав — це крайній захід сімейно-правової відповідальності, який застосовується виключно судом в інтересах дитини. Він передбачає повне припинення особистих немайнових прав та обов’язків одного з батьків щодо дитини, але не звільняє від обов’язку її утримувати.

Підстави

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України, підставами можуть бути:

• залишення дитини без поважних причин у пологовому будинку чи лікарні;
• ухилення від виховання, відсутність турботи та належного утримання;
• хронічний алкоголізм або наркотична залежність;
• жорстоке поводження, фізичне чи психологічне насильство;
• експлуатація, примушування до жебракування чи бродяжництва;
• засудження за умисний злочин проти дитини.

При цьому несплата аліментів сама по собі не є підставою, але може бути додатковим доказом у поєднанні з іншими обставинами.

Хто може звернутися

З позовом можуть виступити один із батьків, опікун, піклувальник, особа, з якою проживає дитина, орган опіки та піклування, прокурор або сама дитина (з 14 років).

Процедура

• Орган опіки та піклування — подання заяви, перевірка обставин, підготовка висновку про доцільність чи недоцільність позбавлення прав.
• Суд — подання позову за місцем проживання відповідача, залучення органу опіки як третьої сторони, дослідження доказів та обставин.
• Рішення — у разі задоволення позову суд одночасно вирішує питання про стягнення аліментів.

Приклад судової практики

Нововоронцовський районний суд Херсонської області розглядав справу про позбавлення батьківських прав батька, який тривалий час не спілкувався з дитиною та не сплачував аліменти. Суд встановив, що хоч відповідач і самоусунувся від виховання, немає доведених фактів негативного впливу на дитину чи жорстокого поводження. Апеляційний суд погодився: підстав для застосування крайнього заходу немає, адже інтереси дитини не вимагають повного розриву сімейних зв’язків.

Наслідки

Позбавлена батьківських прав особа:

• втрачає особисті немайнові права та статус законного представника;
• позбавляється права на пільги, усиновлення, опіку;
• не може претендувати на майнові права, пов’язані з батьківством.

Водночас обов’язок утримувати дитину зберігається до її повноліття (або до 23 років у разі навчання).

Позбавлення батьківських прав — надзвичайний захід, що застосовується лише тоді, коли інші способи захисту інтересів дитини неефективні. Суд завжди оцінює докази та висновки органів опіки, виходячи з головного принципу — найкращого забезпечення інтересів дитини.