Новий Цивільний кодекс і свобода слова: чи можуть запропоновані зміни створити ризики для медіа?

Рекодифікація Цивільного кодексу України є однією з наймасштабніших реформ приватного права за останні роки. Законопроєкт покликаний оновити цивільне законодавство, адаптувати його до сучасних європейських підходів та врахувати нові виклики цифрової епохи. Водночас окремі положення документа вже стали предметом експертного аналізу Ради Європи, яка звернула увагу на потенційні ризики для свободи слова та права на інформацію.

Чи справді новий Цивільний кодекс може вплинути на діяльність медіа та журналістів? Розглянемо ключові зауваження експертів.

Баланс між захистом репутації та свободою слова

Одним із основних питань, на які звернули увагу міжнародні експерти, є дотримання балансу між правом особи на захист честі, гідності та ділової репутації і свободою вираження поглядів.

Свобода слова в Україні гарантується статтею 34 Конституції України, а також статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас ці права не є абсолютними й можуть обмежуватися лише у випадках, коли таке втручання є законним, необхідним та пропорційним.

Саме питання пропорційності окремих положень нового Цивільного кодексу і стало предметом дискусії.

Чому виникли застереження

Проєкт нового Цивільного кодексу фактично встановлює однакові правила захисту честі, гідності та ділової репутації як для приватних осіб, так і для політиків, державних службовців та інших публічних діячів.

Водночас практика Європейського суду з прав людини послідовно виходить із того, що особи, які здійснюють публічні функції або впливають на суспільне життя, повинні бути готовими до значно ширшої критики, ніж пересічні громадяни. Саме така критика є невід’ємною складовою демократичного суспільства.

На думку експертів Ради Європи, відсутність такого розмежування може створити передумови для використання цивільно-правових механізмів як інструменту тиску на журналістів та засоби масової інформації.

Чи можуть окремі способи захисту обмежити діяльність медіа

Ще один блок зауважень стосується запропонованих способів захисту порушених прав.

Зокрема, законопроєкт допускає можливість вилучення або навіть знищення тиражу друкованого видання через окрему публікацію. Також передбачено можливість знищення документів як способу виконання судового рішення про спростування інформації.

Експерти вважають, що такі заходи можуть не відповідати принципу пропорційності, який застосовується у практиці ЄСПЛ, адже втручання у свободу вираження поглядів має бути мінімально необхідним для досягнення законної мети.

Окрему увагу приділено й запропонованому механізму реалізації права на відповідь. За відсутності чітких критеріїв його застосування існує ризик, що цей інструмент може використовуватися для впливу на редакційну політику медіа.

Цифрові права: нові можливості чи нові ризики?

Однією з найбільш дискусійних новел законопроєкту стало запровадження нових особистих немайнових прав, пов’язаних із цифровим середовищем.

Йдеться, зокрема, про право на цифровий образ, право на забуття та право на інформаційний спокій. Самі по собі такі інститути відповідають сучасним тенденціям розвитку права.

Водночас експерти звернули увагу, що окремі положення потребують узгодження із Регламентом Європейського Союзу 2016/679 (GDPR).

Зокрема, запропонована модель обробки інформації значною мірою базується на необхідності отримання згоди, тоді як європейське законодавство передбачає декілька законних підстав для обробки персональних даних.

На думку експертів, така конструкція може створити додаткові складнощі для журналістських розслідувань, використання відкритих державних реєстрів, антикорупційного контролю та OSINT-досліджень.

Відсутність механізмів протидії SLAPP-позовам

Ще одним зауваженням стала відсутність у законопроєкті механізмів протидії так званим SLAPP-позовам (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — судовим процесам, які використовуються для тиску на журналістів, медіа, громадських активістів або правозахисників.

Європейський Союз уже запроваджує відповідні механізми захисту, які дозволяють судам оперативно реагувати на безпідставні позови, подані не з метою захисту порушеного права, а для створення фінансового чи психологічного тиску.

Експерти вважають, що врахування таких підходів під час доопрацювання нового Цивільного кодексу сприятиме зміцненню гарантій свободи слова та права на участь у суспільній дискусії.

Наразі підстав стверджувати, що новий Цивільний кодекс безпосередньо обмежує свободу слова, немає. Водночас експертний аналіз свідчить, що окремі його положення можуть потребувати доопрацювання, аби забезпечити належний баланс між захистом особистих немайнових прав, правом на приватність та свободою вираження поглядів.

Саме тому міжнародні експерти рекомендують до другого читання привести окремі норми законопроєкту у відповідність до практики Європейського суду з прав людини та європейських стандартів захисту прав людини.

Якщо у вас виникли питання щодо застосування положень Цивільного кодексу України, захисту честі, гідності та ділової репутації, свободи слова, права на інформацію або інших аспектів цивільного законодавства, фахівці адвокатського об’єднання «Стратегічна адвокація» готові надати професійну правову допомогу.

Юристи об’єднання здійснюють правовий аналіз конкретних ситуацій, надають юридичні консультації, оцінюють правові ризики, готують правові висновки та забезпечують представництво інтересів клієнтів як у судах, так і перед органами державної влади.