Все, що треба знати про незаконні дії з документами на переказ і платіжними картками

З розвитком онлайн-банкінгу та електронних платежів кількість злочинів у фінансовій сфері різко зросла. Щодня фіксуються випадки підробки платіжних доручень, квитанцій, банківських карток або електронних гаманців. Такі дії регулюються статтею 200 Кримінального кодексу України — “Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення”.

Що таке документи на переказ

Це будь-які паперові або електронні документи, що використовуються банками чи клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб’єктами переказу грошових коштів

До них належать:

• платіжні доручення, квитанції, чеки, виписки;
  
• електронні повідомлення про переказ або зарахування грошей;
  
• документи для міжбанківських транзакцій.
  

Саме з підробки або незаконного використання таких документів починається більшість фінансових шахрайств.

Які дії вважаються незаконними

Під статтю 200 ККУ підпадають:

1. Підробка документів на переказ або платіжних карток — створення фальшивих документів, квитанцій чи електронних файлів, що імітують справжні.
   
2. Придбання або зберігання підробок із метою збуту — якщо людина має фальшиві платіжні документи, щоб передати чи продати їх іншим.
   
3. Пересилання або збут таких документів — навіть через електронну пошту або месенджери.
   
4. Неправомірне використання або випуск електронних грошей — створення чи застосування “віртуальних валют”, не дозволених НБУ.

Покарання

За ч. 1 ст. 200 ККУ, такі дії караються штрафом від 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 000 до 85 000 грн).

За ч. 2 ст. 200 ККУ, якщо злочин вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, штраф зростає від 5000 до 10 000 н.м.д.г. (від 85000 до 170 000 грн).

Злочин вважається завершеним уже з моменту підробки або зберігання таких документів — навіть якщо їх ще не використали.

Як захиститися, якщо ви стали жертвою

Уявіть ситуацію: ви отримали “скріншот” переказу чи фальшиву квитанцію, після чого кошти так і не надійшли. Діяти потрібно негайно.

1. Зверніться до банку
   – заблокуйте картку, змініть паролі, вийдіть із усіх сесій;
   – вимагайте офіційну виписку з останніми операціями.
   
2. Зафіксуйте докази
   – збережіть скріншоти, листування, квитанції, SMS-повідомлення, де вас просили надати банківські дані або підтвердження;
   – якщо це електронна переписка — завантажте її в окремий файл або збережіть копії з таймштампом.
   
3. Подайте заяву до поліції або кіберполіції
   – вкажіть, що підозрюєте підробку документів на переказ або незаконне використання картки;
   – долучіть усі зібрані матеріали;
   – просіть відкрити кримінальне провадження за ст. 200 ККУ.
   Онлайн-звернення можна подати через портал cyberpolice.gov.ua.
   
4. Зверніться до адвоката
   – юрист допоможе правильно сформулювати заяву, супроводжуватиме розслідування, проконтролює законність дій слідчих.
   – за потреби долучається експерт-айтішник для підтвердження факту електронної підробки.

Навіть спроба підробки квитанції чи електронного документа вже є злочином. Якщо підробка використана для заволодіння чужими коштами — кваліфікація доповнюється ще й ст. 190 ККУ (шахрайство).

Такі злочини підривають фінансову стабільність, створюють ризики для банківської системи та довіри до електронних сервісів.

Кожен випадок фальсифікації платіжних документів — це не «жарт» і не «технічна помилка», а кримінальний злочин. Вчасне звернення до банку, кіберполіції та адвоката — найкращий спосіб зупинити шахраїв і повернути свої кошти.

Якщо у вас залишились запитання або ви стали жертвам шахраїв — звертайтесь за консультацією до юристів АО «Стратегічна адвокація».