Арешт майна: порядок дій та механізми оскарження рішень виконавчої служби

Арешт майна є одним із заходів примусового виконання, що застосовується державними та приватними виконавцями під час виконання судових рішень. Це обмеження позбавляє боржника можливості вільно розпоряджатися належним йому майном. 

Відтак, в цій статті розглядається процедура накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадження, механізми його зняття та способи оскарження рішень осіб, що здійснюють примусове виконання рішень.

Процедура накладення арешту

Процедура накладення арешту на майно боржника визначена статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягає у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Підстави для зняття арешту:

Вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника визначений статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження, серед них, зокрема, виділяють:

• Закінчення виконавчого провадження відповідно до положень статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Це, до прикладу, може бути визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення, затвердження судом мирової угоди, скасування або визнання нечинним рішення, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом або ж у інших випадках, визначених вказаною нормою Закону.
• Виявлення порушень порядку накладення арешту.
• Отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання.
• Набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника .

У разі надходження документів, що підтверджують одну з підстав для зняття арешту з майна, виконавець зобов`язаний винести постанову про зняття арешту не пізніше наступного робочого дня. Окрім цього, виконавець має надіслати цю постанову в той же день органу (установі), якому для виконання надіслано постанову про накладення арешту на майно боржника.

При цьому, за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. 

Шляхи оскарження арешту у виконавчому провадженні:

1. Позасудове оскарження

Боржник може звернутися до керівника відповідного відділу державної виконавчої служби або Міністерства юстиції України, якщо арешт накладено приватним виконавцем. За результатами розгляду скарги рішення про арешт може бути скасоване.

2. Судове оскарження

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга на дії виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ, на виконання якого було накладено арешт на майно. Це може бути загальний суд (тоді потрібно враховувати норми Цивільного процесуального кодексу), господарський суд (беремо на озброєння Господарський процесуальний кодекс) або ж адміністративний суд (що рідше, і тоді в нагоді стане Кодекс адміністративного судочинства). Здебільшого ми маємо справу або з загальними судами або з господарськими.

Крім того, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, також може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Висновки

Арешт майна є важливим правовим інструментом, що використовується у виконавчому провадженні для забезпечення виконання судових рішень. Він накладає обмеження на можливість боржника розпоряджатися своїм майном, однак водночас має чітко визначену процедуру накладення, підстави для зняття та механізми оскарження.

Разом з тим, процедура арешту майна боржника у виконавчому провадженні вимагає чіткого дотримання законодавчих норм як з боку виконавців, так і з боку боржників та зацікавлених осіб. Правильне застосування механізмів оскарження дозволяє захистити права власників майна та уникнути незаконних обмежень.

Коментар юриста АО «Стратегічна адвокація» Владислава Павленко:

“Арешт майна є складним правовим питанням, що вимагає кваліфікованого підходу та детального розуміння процесу примусового виконання рішень. Юристи та адвокати нашої компанії мають значний досвід у вирішенні справ, пов’язаних із накладенням арешту на майно, та готові надати комплексну правову допомогу на всіх етапах – від аналізу законності накладення арешту до його оскарження та повного захисту ваших майнових прав. Ми забезпечимо надання ефективних рішень і будемо супроводжувати вас протягом всього процесу, щоб мінімізувати ризики та забезпечити належний захист ваших інтересів.”