Банкрутство фізичної особи: наслідки, процедури та судова практика

Банкрутство фізичної особи — це законна процедура, яка дозволяє громадянам, що не можуть виконати свої фінансові зобов’язання, списати або реструктуризувати борги через суд. Вона регулюється Кодексом України з процедур банкрутства і діє як своєрідний “фінансовий порятунок” для тих, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Що передбачає процедура банкрутства? Ініціювати процедуру банкрутства може лише сам боржник …

Отримати консультацію

Банкрутство фізичної особи — це законна процедура, яка дозволяє громадянам, що не можуть виконати свої фінансові зобов’язання, списати або реструктуризувати борги через суд. Вона регулюється Кодексом України з процедур банкрутства і діє як своєрідний “фінансовий порятунок” для тих, хто потрапив у складну життєву ситуацію.

Що передбачає процедура банкрутства?

Ініціювати процедуру банкрутства може лише сам боржник — фізична особа або фізична особа-підприємець. Для цього потрібно звернутися до господарського суду із заявою, планом реструктуризації боргів та декларацією про майновий стан. Закон вимагає, щоб загальна сума прострочених боргів становила не менше 50% усіх щомісячних платежів, а затримка тривала щонайменше два місяці.

Процедура поділяється на два основні етапи:

  1. Реструктуризація боргів — боржнику дається шанс домовитися з кредиторами, скласти графік виплат і частково розрахуватися з боргами. Це найкращий сценарій, адже дає змогу зберегти майно та поступово відновити фінансову стабільність.
  2. Визнання боржника банкрутом — якщо реструктуризація неможлива або не виконується, суд визнає боржника неплатоспроможним. У такому разі майно, не захищене законом (зокрема, не житло, що є єдиним місцем проживання), може бути реалізоване для погашення боргів.

Наслідки та обмеження

Після завершення процедури більшість боргів списуються. Це дає змогу почати фінансове життя “з чистого аркуша”. Водночас боржник може зіткнутися з деякими наслідками:

  • обмеженням на отримання нових кредитів;
  • ускладненим доступом до фінансових послуг;
  • обов’язком повідомляти про свій статус банкрута при укладанні деяких угод.

Також закон передбачає, що боржник має діяти добросовісно. Якщо буде доведено приховування активів або зловживання процедурою, суд може відмовити у списанні боргів.

Що змінилося під час війни?

Воєнний стан вніс низку змін у практику банкрутства. Зокрема:

  • арбітражні керуючі звільняються від відповідальності, якщо не можуть виконувати обов’язки через бойові дії;
  • припиняється нарахування штрафів і пені за боргами;
  • строки розгляду справ можуть бути продовжені.

Крім того, Верховний Суд уже неодноразово наголошував, що під час розгляду справ про банкрутство потрібно враховувати вплив воєнних дій на фінансовий стан боржника. Наприклад, у рішенні №916/2372/20 суд прямо пов’язав принцип добросовісності із тим, наскільки боржник чесно задекларував своє майно, навіть якщо воно зруйноване чи втрачено через війну.

Порада юриста

Процедура банкрутства — це не “легкий вихід”, а складний юридичний процес, який потребує грамотного підходу. Якщо ви стикнулися з фінансовими труднощами, не зволікайте — проконсультуйтеся з юристом, перш ніж подавати заяву до суду. Правильна підготовка — ключ до успішного списання боргів або їх реструктуризації.

Якщо у вас залишилися запитання або потрібен юридичний супровід — звертайтеся до нашої команди. Ми допоможемо оцінити ваші перспективи, зібрати необхідні документи та пройти весь процес банкрутства впевнено й законно.

 

Готові обговорити вашу ситуацію?
Зв'яжіться з нами, і ми знайдемо оптимальне рішення для вас.