Адвокат з господарських справ у Києві

Адвокат з господарських справ у Києві потрібен, коли контрагент не платить, партнери не можуть домовитися щодо компанії або договір чи зміни в реєстрі треба оформити правильно й з урахуванням ризиків. Адвокатське обʼєднання «Стратегічна адвокація» готує договори і претензії, веде справи про стягнення боргів і корпоративні спори, супроводжує реєстрацію, перевірки й банкрутство, представляє ТОВ і ФОП у господарських судах.

Як проходить робота

  1. Звернення. Телефонуєте або залишаєте заявку у формі внизу сторінки й коротко описуєте ситуацію. Копії договору, рахунків, актів, листування з контрагентом і виписку з реєстру надсилаєте після звʼязку — на пошту чи в месенджер, який назве адвокат.
  2. Консультація. Розбираємо документи, оцінюємо позицію і ризики, пояснюємо варіанти: переговори, претензія, судовий наказ, позов. Називаємо вартість супроводу.
  3. Договір про надання правничої допомоги. Обсяг роботи і гонорар фіксуємо в договорі: адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги, який за загальним правилом укладається в письмовій формі (частина перша статті 26 і частина перша статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  4. Досудові кроки. Готуємо претензію або відповідь на неї, ведемо переговори, готуємо документи для реєстратора. Досудове врегулювання сторони застосовують за домовленістю між собою або коли воно обовʼязкове згідно із законом (частина перша статті 19 Господарського процесуального кодексу України).
  5. Господарський суд. Подаємо позов або заяву про видачу судового наказу, готуємо відзив, докази й клопотання, представляємо вас у засіданнях. Апеляційну скаргу на рішення подають протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо було проголошено скорочене рішення або справу розглядали без повідомлення (виклику) учасників — з дня складення повного рішення (частина перша статті 256 ГПК України).
  6. Виконання рішення. Отримуємо виконавчий документ і подаємо його виконавцю. За загальним правилом на це є три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини перша і друга статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Детальніше про правову допомогу

Господарський кодекс України більше не діє: його визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та обʼєднань юридичних осіб» № 4196-IX, тобто з 28 серпня 2025 року (пункти 1 і 3 статті 17 цього Закону). Створювати нові приватні, дочірні та іноземні підприємства заборонено (частина перша статті 13 Закону № 4196-IX), тож форму для нового бізнесу обирають з урахуванням цієї заборони. Договори, укладені до 28 серпня 2025 року з посиланнями на Господарський кодекс, варто перечитати з адвокатом, зокрема умови про штрафні санкції, неустойку та строки.

Коли контрагент не платить, крім основного боргу кредитор може вимагати інфляційні втрати (борг сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення) і три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України). Неустойку (штраф, пеню) можна вимагати, якщо її встановлено договором або законом (частина перша статті 548, частина друга статті 551 ЦК України). З 28 серпня 2025 року, коли введено в дію Закон № 4196-IX (пункт 1 статті 17 цього Закону), діє доданий ним абзац другий частини третьої статті 549 ЦК України: боржник, який прострочив грошове зобовʼязання, на вимогу кредитора сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а договором може бути визначено менший розмір. Прострочення, що почалися раніше, і договори, укладені до цієї дати, розбираємо окремо. Виняток — кредити й позики: у період дії воєнного, надзвичайного стану і протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник, який прострочив платіж за договором кредиту (позики), звільняється від відповідальності за статтею 625 і від сплати неустойки за таке прострочення (пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Відсутність у боржника коштів не звільняє його від відповідальності (частина перша статті 625, абзац другий частини першої статті 617 ЦК України); чи звільняє непереборна сила від неустойки, інфляційних втрат і трьох процентів річних, оцінюємо за документами.

У корпоративних питаннях основний акт — Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Учасник ТОВ має право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства і брати участь у розподілі прибутку (пункти 2 і 3 частини першої статті 5 цього Закону), а на його письмову вимогу виконавчий орган протягом 10 днів надає копії документів, які товариство зобовʼязане зберігати, зокрема статуту і протоколів загальних зборів (частини перша і пʼята статті 43). Керівник та інші посадові особи товариства зобовʼязані діяти в інтересах товариства, добросовісно та розумно (частини перша і третя статті 99-1 ЦК України) і відповідають за збитки, завдані ними товариству, — зокрема діями з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, з порушенням порядку попереднього погодження, бездіяльністю, коли посадова особа була зобовʼязана діяти, чи іншими винними діями (частина четверта статті 99-1). Корпоративні спори — між учасниками, між учасником (зокрема тим, який вибув) і товариством, повʼязані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності товариства, крім трудових спорів, — а також спори з правочинів щодо часток, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах, розглядає господарський суд (пункти 3 і 4 частини першої статті 20 ГПК України).

Документи для державної реєстрації ТОВ, ФОП чи змін до відомостей про них розглядаються протягом 24 годин після надходження, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»). Якщо контрагент припиняється, строк для заявлення кредиторами вимог не може бути меншим двох і більшим шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення (частина пʼята статті 105 ЦК України). У справі про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до відкриття провадження, подають заяви до господарського суду протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (частина перша статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Two men in suits reviewing a document together at a desk with a laptop

Наші послуги в галузі господарського права

01

Реєстрація ТОВ і ФОП, зміни до відомостей у реєстрі

Готуємо рішення, статут і заяви для реєстрації та змін: керівник, учасники, адреса, види діяльності. Підкажемо, яку форму обрати зараз, коли нові приватні підприємства створювати не можна.

02

Ліцензії, дозволи і система оподаткування

Розбираємо, чи потрібна ліцензія або дозвіл для вашого виду діяльності, і консультуємо щодо вибору системи оподаткування під ваш бізнес.

03

Договори: складання, перевірка, переговори

Готуємо і перевіряємо договори поставки, послуг, оренди, угоди про конфіденційність. Окремо — умови про неустойку, форс-мажор і розірвання з урахуванням скасування Господарського кодексу.

04

Внутрішні документи компанії

Розробляємо внутрішні політики: фінансовий контроль, кадрові процедури, ділова етика.

05

Стягнення боргу з контрагента

Готуємо претензію, заяву про видачу судового наказу або позов. Рахуємо борг, інфляційні втрати, три проценти річних і неустойку, якщо її встановлено договором або законом, з урахуванням винятку для кредитів і позик на час воєнного стану.

06

Представництво в господарських судах

Спори з контрагентами, постачальниками, клієнтами: готуємо позов або відзив, докази, клопотання і представляємо вас на всіх стадіях процесу.

07

Корпоративні конфлікти

Вихід учасника і виплата вартості частки, розподіл прибутку, зміна керівника чи складу учасників, оскарження рішень загальних зборів.

08

Захист прав учасників ТОВ та акціонерів

Доступ до документів і фінансової звітності, дивіденди, участь у загальних зборах. Представляємо міноритарних учасників у спорах щодо корпоративного управління.

09

Злиття, поглинання, купівля бізнесу

Перевіряємо компанію перед угодою, оцінюємо юридичні ризики, готуємо документи для угоди і реєстрацію змін у державних реєстрах.

10

Податкові спори

Готуємо заперечення на акти перевірок, скарги на рішення податкових органів і позови до суду; представляємо бізнес у суді.

11

Перевірки контролюючих органів

Готуємо документи до планової чи позапланової перевірки, консультуємо під час неї і представляємо компанію у спілкуванні з контролюючим органом.

12

Банкрутство, ліквідація, реструктуризація боргів

Готуємо документи для відкриття справи про банкрутство, заявляємо вимоги кредитора, представляємо боржника чи кредитора в господарському суді, супроводжуємо ліквідацію і мирне врегулювання.

Хто веде напрям

  • Михайло ЄвсєєвАдвокат

Вартість

  • Консультація адвокатавід 4 500 грн
  • Супровід справиВартість визначаємо після ознайомлення з ситуацією

Не є публічною офертою. Вартість вказано орієнтовно. Кінцева вартість визначається за погодженням клієнта з адвокатом.

Часті питання

Скільки коштує адвокат у господарській справі в Києві і який судовий збір?
Вартість супроводу залежить від суми спору, кількості документів і стадії справи, тому її називаємо після консультації; порядок обчислення гонорару і його сплати визначається в договорі про надання правничої допомоги (частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Окремо сплачується судовий збір: за позовну заяву майнового характеру до господарського суду — 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за заяву про видачу судового наказу — 0,1 розміру прожиткового мінімуму (підпункти 1 і 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Береться прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня року, в якому подається заява (частина перша статті 4 того самого Закону), тож суму в гривнях звіряємо на дату подання. Якщо документи подаються в електронній формі, ставка знижується коефіцієнтом 0,8 (частина третя статті 4). За результатами розгляду справи витрати на адвоката розподіляються між сторонами разом з іншими судовими витратами, але суд за клопотанням іншої сторони може їх зменшити, якщо вони неспівмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом робіт, ціною позову чи значенням справи для сторони (частини друга, четверта і пʼята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Контрагент не платить за договором. Чи обовʼязково подавати повноцінний позов?
Не завжди. Спершу можна направити претензію: досудове врегулювання сторони застосовують за домовленістю або коли воно обовʼязкове згідно із законом, а той, хто порушив права іншої особи, зобовʼязаний поновити їх, не чекаючи претензії чи позову (частини перша і друга статті 19 Господарського процесуального кодексу України). Якщо борг випливає з договору, укладеного в письмовій (зокрема електронній) формі, і сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можна подати заяву про видачу судового наказу або обрати спрощене позовне провадження (частини перша і друга статті 148 того самого Кодексу); заявником і боржником у наказному провадженні можуть бути юридичні особи та ФОП (частина третя статті 147). Боржник має пʼятнадцять днів з дня вручення копії наказу, щоб подати заяву про його скасування (частина перша статті 157). Якщо заяву подано вчасно (або суд поновив строк), вона належно оформлена і немає інших підстав для її повернення, суд скасовує наказ і розʼяснює кредитору право звернутися з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (частина шоста статті 157, частини друга і третя статті 158). Домовитися можна і під час процесу: мирову угоду сторони можуть укласти на будь-якій стадії (частина друга статті 192).
Що можна стягнути з боржника, крім самого боргу?
Інфляційні втрати і три проценти річних: боржник, який прострочив грошове зобовʼязання, на вимогу кредитора сплачує борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України). Неустойку (штраф, пеню) можна вимагати, якщо її встановлено договором або законом (частина перша статті 548, частина друга статті 551 того самого Кодексу). З 28 серпня 2025 року, коли введено в дію Закон № 4196-IX, за прострочення грошового зобовʼязання закон передбачає пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; договором може бути визначено менший розмір (абзац другий частини третьої статті 549 ЦК України, пункт 1 статті 17 Закону № 4196-IX). Для кредитів і позик діє виняток: у період дії воєнного, надзвичайного стану і протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності за статтею 625 і від неустойки за прострочення (пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Що саме і за який період можна стягнути, рахуємо за договором і платіжними документами.
Скільки часу є, щоб звернутися до суду?
Загальна позовна давність — три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Для окремих вимог строк коротший — один рік: зокрема, для стягнення неустойки (штрафу, пені) і для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (пункти 1 і 8 частини другої статті 258 того самого Кодексу). Перебіг давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261). Але за зобовʼязанням із визначеним строком виконання — наприклад, оплатою до певної дати — давність рахується зі спливом цього строку, а якщо строк не визначений або визначений моментом вимоги — від дня, коли в кредитора виникає право предʼявити вимогу (частина пʼята статті 261). Суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, а якщо визнає причини пропуску поважними, право підлягає захисту (частини третя і пʼята статті 267). Якщо перебіг давності припадав на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки за статтями 257 і 258 продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України), тому давніший борг не обовʼязково втрачено — строк рахуємо на консультації за документами.
Як вийти з ТОВ і отримати гроші за свою частку?
Учасник, частка якого менше 50 відсотків статутного капіталу, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників, а з часткою 50 відсотків і більше — за згодою інших учасників, якщо статут не дозволяє вийти без такої згоди (частини перша і друга статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Учасник вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації виходу, а вихід, після якого в товаристві не залишиться жодного учасника, заборонено, тож єдиний учасник вийти з товариства не може (частина пʼята статті 24). Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід, воно має повідомити колишньому учаснику вартість частки й надати обґрунтований розрахунок, а виплатити її — протягом одного року, якщо статут, що діє на момент виходу, не встановлює інший строк (частини шоста і сьома статті 24). Вартість частки визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток пропорційно до розміру частки учасника (частина восьма статті 24), але виплачують її лише пропорційно до оплаченої частини частки (частина десята статті 24), а статут може передбачати інші строк, порядок, розмір і спосіб розрахунків (частина дванадцята статті 24). Спір про розрахунок з учасником, який вибув, розглядає господарський суд (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський кодекс скасували. Що це змінює для бізнесу?
Господарський кодекс України втратив чинність з 28 серпня 2025 року — з дня введення в дію Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та обʼєднань юридичних осіб» № 4196-IX (пункти 1 і 3 статті 17 цього Закону). Цей Закон, зокрема, забороняє створювати нові приватні, дочірні та іноземні підприємства (частина перша статті 13) і встановлює строки для адміністративно-господарських санкцій: до юридичних осіб і ФОП їх застосовують протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня його вчинення, крім випадків, визначених законом (абзац перший частини третьої статті 15). Це правило не застосовують, зокрема, до штрафних санкцій за Податковим кодексом та іншими актами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи, до санкцій за законами про ринковий нагляд і загальну безпечність нехарчової продукції, до санкцій регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг і до заходів впливу Національного банку України (абзаци другий — пʼятий частини третьої статті 15). Договори, укладені до 28 серпня 2025 року з посиланнями на Господарський кодекс, варто перечитати з адвокатом.
Готові обговорити вашу ситуацію?
Зв'яжіться з нами, і ми знайдемо оптимальне рішення для вас.