Адвокат з господарських справ у Києві

Як проходить робота

1. Звернення. Телефонуєте або залишаєте заявку у формі внизу сторінки й коротко описуєте ситуацію. Копії договору, рахунків, актів, листування з контрагентом і виписку з реєстру надсилаєте після звʼязку — на пошту чи в месенджер, який назве адвокат.
2. Консультація. Розбираємо документи, оцінюємо позицію і ризики, пояснюємо варіанти: переговори, претензія, судовий наказ, позов. Називаємо вартість супроводу.
3. Договір про надання правничої допомоги. Обсяг роботи і гонорар фіксуємо в договорі: адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги, який за загальним правилом укладається в письмовій формі (частина перша статті 26 і частина перша статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
4. Досудові кроки. Готуємо претензію або відповідь на неї, ведемо переговори, готуємо документи для реєстратора. Досудове врегулювання сторони застосовують за домовленістю між собою або коли воно обовʼязкове згідно із законом (частина перша статті 19 Господарського процесуального кодексу України).
5. Господарський суд. Подаємо позов або заяву про видачу судового наказу, готуємо відзив, докази й клопотання, представляємо вас у засіданнях. Апеляційну скаргу на рішення подають протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо було проголошено скорочене рішення або справу розглядали без повідомлення (виклику) учасників — з дня складення повного рішення (частина перша статті 256 ГПК України).
6. Виконання рішення. Отримуємо виконавчий документ і подаємо його виконавцю. За загальним правилом на це є три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини перша і друга статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Детальніше про правову допомогу

Господарський кодекс України більше не діє: його визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та обʼєднань юридичних осіб» № 4196-IX, тобто з 28 серпня 2025 року (пункти 1 і 3 статті 17 цього Закону). Створювати нові приватні, дочірні та іноземні підприємства заборонено (частина перша статті 13 Закону № 4196-IX), тож форму для нового бізнесу обирають з урахуванням цієї заборони. Договори, укладені до 28 серпня 2025 року з посиланнями на Господарський кодекс, варто перечитати з адвокатом, зокрема умови про штрафні санкції, неустойку та строки.

Коли контрагент не платить, крім основного боргу кредитор може вимагати інфляційні втрати (борг сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення) і три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України). Неустойку (штраф, пеню) можна вимагати, якщо її встановлено договором або законом (частина перша статті 548, частина друга статті 551 ЦК України). З 28 серпня 2025 року, коли введено в дію Закон № 4196-IX (пункт 1 статті 17 цього Закону), діє доданий ним абзац другий частини третьої статті 549 ЦК України: боржник, який прострочив грошове зобовʼязання, на вимогу кредитора сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а договором може бути визначено менший розмір. Прострочення, що почалися раніше, і договори, укладені до цієї дати, розбираємо окремо. Виняток — кредити й позики: у період дії воєнного, надзвичайного стану і протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник, який прострочив платіж за договором кредиту (позики), звільняється від відповідальності за статтею 625 і від сплати неустойки за таке прострочення (пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Відсутність у боржника коштів не звільняє його від відповідальності (частина перша статті 625, абзац другий частини першої статті 617 ЦК України); чи звільняє непереборна сила від неустойки, інфляційних втрат і трьох процентів річних, оцінюємо за документами.

У корпоративних питаннях основний акт — Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Учасник ТОВ має право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства і брати участь у розподілі прибутку (пункти 2 і 3 частини першої статті 5 цього Закону), а на його письмову вимогу виконавчий орган протягом 10 днів надає копії документів, які товариство зобовʼязане зберігати, зокрема статуту і протоколів загальних зборів (частини перша і пʼята статті 43). Керівник та інші посадові особи товариства зобовʼязані діяти в інтересах товариства, добросовісно та розумно (частини перша і третя статті 99-1 ЦК України) і відповідають за збитки, завдані ними товариству, — зокрема діями з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, з порушенням порядку попереднього погодження, бездіяльністю, коли посадова особа була зобовʼязана діяти, чи іншими винними діями (частина четверта статті 99-1). Корпоративні спори — між учасниками, між учасником (зокрема тим, який вибув) і товариством, повʼязані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності товариства, крім трудових спорів, — а також спори з правочинів щодо часток, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах, розглядає господарський суд (пункти 3 і 4 частини першої статті 20 ГПК України).

Документи для державної реєстрації ТОВ, ФОП чи змін до відомостей про них розглядаються протягом 24 годин після надходження, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»). Якщо контрагент припиняється, строк для заявлення кредиторами вимог не може бути меншим двох і більшим шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення (частина пʼята статті 105 ЦК України). У справі про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до відкриття провадження, подають заяви до господарського суду протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (частина перша статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).