Адвокат з конкурентного права у Києві

Як проходить робота

1. Звернення. Розповідаєте, що сталося: надійшла вимога чи розпорядження АМКУ, готується угода або конкурент порушує ваші права. Одразу зʼясовуємо, які строки вже йдуть.
2. Консультація. Вивчаємо документи, оцінюємо ситуацію, пояснюємо можливі варіанти дій, їхні ризики і вартість роботи.
3. Договір. Укладаємо договір про надання правничої допомоги: у ньому фіксуємо обсяг роботи, порядок обчислення і сплати гонорару.
4. Документи і позиція. Готуємо відповідь на вимогу, заяву про дозвіл чи про порушення, пояснення або заперечення, збираємо докази.
5. АМКУ або господарський суд. Представляємо вас в органах Антимонопольного комітету України або в господарському суді і контролюємо строки кожного етапу.
6. Після рішення. Пояснюємо, що і в які строки треба виконати за рішенням, або готуємо його оскарження.

Детальніше про правову допомогу

Основний акт у цій сфері — Закон України «Про захист економічної конкуренції». Він забороняє антиконкурентні узгоджені дії: угоди в будь-якій формі чи іншу погоджену поведінку субʼєктів господарювання, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема щодо встановлення цін, розподілу ринків чи покупців і спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (частина перша статті 5, частини перша, друга і четверта статті 6 цього Закону). Заборона має винятки: за умов, визначених статтями 7–9, положення статті 6 не застосовуються до спільного придбання товарів малими або середніми підприємцями, до окремих обмежень у договорах постачання і до обмежень в угодах про передачу прав інтелектуальної власності чи використання її обʼєктів; крім того, узгоджені дії можуть бути дозволені органами АМКУ, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють, зокрема, вдосконаленню виробництва чи розвитку малих або середніх підприємців (частина перша статті 10). Окремо заборонено зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку (частина третя статті 13). Перелік порушень наведено у статті 50: серед них також концентрація без дозволу АМКУ, коли такий дозвіл потрібен, неподання інформації, подання її в неповному обсязі чи подання недостовірної інформації. За антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним становищем штраф може становити до десяти відсотків доходу (виручки) за останній звітний рік, що передував року накладення штрафу, а якщо незаконно одержаний прибуток перевищує десять відсотків цього доходу, — до потрійного розміру такого прибутку (абзац другий частини другої статті 52). За концентрацію без потрібного дозволу штраф становить до 5 відсотків доходу (виручки) (абзац третій частини другої статті 52), за порушення щодо подання інформації — до одного відсотка (абзац сьомий частини другої статті 52). Дохід (виручку) для штрафу рахують сумарно по всіх юридичних і фізичних особах, що входять до групи, яку закон визнає одним субʼєктом господарювання (група, повʼязана відносинами контролю), і на яких накладається штраф (частина третя статті 52, стаття 1).

Недобросовісна конкуренція — це будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (частина перша статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Це, зокрема, використання без дозволу позначень — комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки, оформлення упаковки, — які раніше почав використовувати інший субʼєкт господарювання, якщо це призвело чи може призвести до змішування з його діяльністю (частина перша статті 4); дискредитація — поширення неправдивих, неточних або неповних відомостей, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації (стаття 8); поширення інформації, що вводить в оману, — повідомлення субʼєктом господарювання, у тому числі в рекламі, неповних, неточних чи неправдивих відомостей, які вплинули або можуть вплинути на наміри осіб щодо придбання чи реалізації товарів, робіт, послуг цього субʼєкта господарювання (частина перша статті 15-1); неправомірне збирання комерційної таємниці — добування її протиправним способом, якщо це завдало чи могло завдати шкоди субʼєкту господарювання (стаття 16). За такі дії органи АМКУ можуть накласти штраф до пʼяти відсотків доходу (виручки) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (частина перша статті 21), а особа, якій завдано шкоду, може звернутися до суду з позовом про її відшкодування (стаття 24).

Справу про порушення органи Антимонопольного комітету України розпочинають, зокрема, за заявою, за поданням органу влади або з власної ініціативи (частина перша статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Заяву можуть не розглядати, якщо заявник не доведе, що дії чи бездіяльність з ознаками порушення мали або мають безпосередній та негативний вплив на його права та/або діяльність (частина друга статті 36), тому такий вплив показуємо в заяві з доказами. Учасники справи мають право після одержання копії подання з попередніми висновками ознайомлюватися з її матеріалами, крім інформації з обмеженим доступом та інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи, а також наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення) та оскаржувати рішення (частина перша статті 40). Справа розглядається протягом розумного строку, але не більше трьох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду, якщо інше не передбачено цим Законом; за наявності обґрунтованих підстав цей строк можуть продовжити не більше ніж на два роки (частини перша і друга статті 37-1). Час, на який розгляд справи зупиняли, до цього строку не зараховується (частина третя статті 37-1), тому фактично справа може тривати довше.

Строк давності притягнення до відповідальності — пʼять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення — з дня його закінчення; для порушень щодо подання інформації та створення перешкод під час перевірок — три роки (частина перша статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). На час розгляду органами АМКУ справи про порушення перебіг строку давності зупиняється (частина друга статті 42), тобто поки справа триває, строк не спливає. Спори у сфері захисту економічної конкуренції і захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема про оскарження рішень АМКУ, розглядають господарські суди (пункт 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).