«Була повітряна тривога, тому не виконали договір»: коли це справді форс-мажор, а коли доведеться відповідати

Повітряні тривоги, ракетні атаки, аварійні відключення електроенергії та перебої зі зв’язком стали частиною реальності українського бізнесу. Тому у разі прострочення поставки чи невиконання іншого договірного зобов’язання часто можна почути пояснення: «Це форс-мажор». Але сама повітряна тривога, війна чи відсутність світла ще не означають автоматичного звільнення від відповідальності.

Що закон вважає форс-мажором?

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними є надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання конкретного зобов’язання.

До таких обставин закон відносить, зокрема, війну, військові дії, ворожі атаки, блокади, терористичні акти, диверсії, пожежі, вибухи та низку інших подій.

Але ключове слово тут — «унеможливлюють».

Наприклад, якщо через ракетний удар знищено склад, з якого підприємство мало відвантажити товар наступного дня, причинно-наслідковий зв’язок між атакою та невиконанням договору очевидний. Інша ситуація — коли в місті протягом години тривала повітряна тривога, а компанія посилається на неї як на причину невиконання зобов’язання, строк якого становив декілька тижнів.

Відключили світло — можна не виконувати договір?

Не автоматично.

Стаття 617 Цивільного кодексу України передбачає можливість звільнення особи від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Тобто потрібно довести не просто факт відключення електроенергії, атаки чи тривоги, а те, що саме ця обставина об’єктивно не дозволила виконати конкретне зобов’язання в установлений строк.

Водночас форс-мажор за загальним правилом не «анулює» сам договір і не означає, що сторона більше нічого не винна контрагенту. Йдеться насамперед про питання відповідальності за порушення зобов’язання, якщо для цього існують належні правові підстави.

А як це довести?

Важливу роль відіграють умови самого договору. Варто перевірити, що сторони визначили як форс-мажор, у який строк необхідно повідомити контрагента про його настання та якими документами він підтверджується.

Форс-мажорні обставини засвідчують Торгово-промислова палата України та уповноважені регіональні торгово-промислові палати відповідно до статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».

При цьому бізнесу варто збирати й інші докази: повідомлення оператора про аварійне відключення, документи про пошкодження приміщень чи обладнання, дані про тривалість простою, листування з контрагентом тощо.

І ще одна важлива порада — не мовчати. Якщо ви розумієте, що через надзвичайні обставини не можете виконати договір вчасно, повідомте контрагента у порядку та строки, передбачені договором.

Форс-мажор — це не універсальне виправдання для будь-якого прострочення під час війни. У кожній ситуації необхідно встановити конкретну надзвичайну обставину, її вплив на виконання саме цього договору та належно підтвердити цей зв’язок.

Якщо у вас залишилися запитання, виник спір із контрагентом або ви потребуєте консультації щодо форс-мажору, виконання договорів чи з інших правових питань, звертайтеся до юристів Адвокатського об’єднання «Стратегічна адвокація».