Банківські рахунки під мікроскопом: тепер ваші виписки можуть опинитися у Держфінмоніторингу

Фінансове життя українців стає дедалі прозорішим — і не для всіх це хороша новина. В Україні запрацювали нові правила фінмоніторингу, які можуть змінити підхід банків до перевірки клієнтів і їхніх операцій.

Із 2 лютого 2026 року набрав чинності новий порядок інформаційної взаємодії між банками та Державною службою фінансового моніторингу України. Документ, затверджений Мінфіном, фактично запускає новий рівень контролю за фінансовими потоками — із більшим обсягом даних і значно глибшим аналізом.

Головна новація — банки тепер зобов’язані додавати до звітів про підозрілі операції не лише формальні дані, а й повні банківські виписки клієнтів. Тобто регулятор отримує доступ до реальної картини руху коштів — із деталями, які раніше могли залишатися «за кадром».

Ще один важливий момент — новий підхід до так званих «груп клієнтів». Якщо фінансова установа бачить, що кілька осіб пов’язані між собою (спільні IP-адреси, однакові засновники, адреси реєстрації або навіть синхронні транзакції), вона більше не подає окремі звіти. Замість цього формується один узагальнений документ, який описує всю схему одразу.

Фактично це означає, що будь-які фінансові «зв’язки» між людьми або компаніями тепер можуть стати підставою для комплексного аналізу. І якщо раніше під підозру потрапляли окремі операції, то тепер — цілі фінансові ланцюжки.

Нові правила також змінюють саму логіку звітності. Усі клієнти в документах мають чітко позначатися як «клієнти», без альтернативних ролей. А інформація про контрагентів переноситься у текстову частину — з детальним описом підозрілих дій.

За роз’ясненнями Держфінмоніторингу, оприлюдненими у березні, ці зміни є частиною переходу до моделі Big Data. Йдеться про обробку великих масивів інформації, які дозволяють відстежувати складні фінансові схеми, що раніше могли залишатися непоміченими.

До суб’єктів фінансового моніторингу належать не лише банки. Під нові правила також підпадають страхові компанії, ломбарди, кредитні спілки, оператори поштового зв’язку, а також нотаріуси, адвокати та аудитори. Тобто контроль охоплює значно ширше коло фінансових операцій, ніж здається на перший погляд.

З одного боку, це посилює боротьбу з відмиванням коштів і тіньовими схемами. З іншого — підвищує рівень втручання у фінансову приватність.