Антикорупційна практика в Україні: Юридичні аспекти стягнення необґрунтованих активів

В Україні боротьба з корупцією та незаконними активами залишається однією з головних задач державних органів, зокрема, в контексті забезпечення прозорості та підвищення довіри до державних інститутів. Одним із основних інструментів боротьби з корупцією є механізм стягнення необґрунтованих активів. Це дозволяє позбавити осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також їхніх родичів та спільників, незаконно набутого майна, що не може бути обґрунтоване законними доходами.

1. Юридична основа для стягнення необґрунтованих активів

Процедура стягнення необґрунтованих активів в Україні базується на Цивільному процесуальному кодексі України (ЦПК України), Цивільному кодексі України та спеціальному законодавстві, зокрема Законі України «Про запобігання корупції». Ось ключові юридичні аспекти цієї практики:

• Стаття 290 ЦПК України передбачає можливість стягнення майна, яке набуте особою, уповноваженою на виконання функцій держави, але не може бути обґрунтоване її законними доходами. Це стосується майна, яке було набуте в результаті корупційних правочинів, незаконних схем фінансування чи інших протиправних дій.
  
• Необґрунтовані активи визначаються як майно, що належить особі, уповноваженій на виконання функцій держави, або її родичам, і яке не може бути пояснене законними доходами цієї особи. Визначення “необґрунтованих активів” передбачає, що органи влади мають достатньо підстав для розслідування джерел походження майна, яке явно перевищує можливі доходи посадовця чи його родини.
  

2. Стягнення необґрунтованих активів: принципи та підстави

Для того, щоб визнати активи необґрунтованими, потрібно здійснити ретельний аналіз і довести, що майно не може бути набуте за рахунок законних доходів особи. Основні принципи стягнення необґрунтованих активів:

• Презумпція правомірності: У відповідності до Цивільного кодексу України (ст. 328), набуття права власності на майно вважається правомірним, поки не буде доведено протилежне. Тягар доведення того, що майно набуте незаконно, покладається на позивача — органи прокуратури чи антикорупційні органи, які мають надати відповідні докази.
  
• Цивільна конфіскація: Стягнення активів через механізм цивільної конфіскації дозволяє органам влади забрати майно без порушення кримінальної справи. Важливо, що цей процес не має кримінального характеру та не порушує презумпцію невинуватості особи.

• Механізм стягнення: Після визнання активів необґрунтованими судом, майно може бути стягнуте в дохід держави. Це може бути як конкретний об’єкт нерухомості чи автомобіль, так і грошові кошти, які не можуть бути пояснені законними доходами особи.
  

3. Специфіка процесуальних етапів

Початковим етапом є моніторинг способу життя осіб, які обіймають державні посади, а також аналіз їхніх декларацій про доходи. Якщо виявляється, що набуто значне майно, яке не може бути обґрунтоване доходами, то органи прокуратури подають позов до суду. Важливими аспектами цього процесу є:

• Підтвердження доходів: Ключовим етапом є доведення, що доходи особи недостатні для набуття активів. Якщо цього не вдається довести, активи можуть бути визнані необґрунтованими. Для цього використовуються фінансові документи, банківські виписки, декларації, а також інші матеріали.
  
• Арешт активів: На час розгляду справи може бути накладено арешт на активи, що дозволяє забезпечити можливість стягнення майна в разі позитивного рішення суду.
  

4. Визначення необґрунтованих активів у судовій практиці

Юридична практика показує, що суди широко використовують цей інструмент, підтверджуючи його ефективність. Наприклад, у справах, де були стягнуті великі суми грошових коштів або нерухомість, суди керуються такими принципами:

• Баланс доказів: Суд повинен оцінити всі надані докази, зокрема довести зв’язок між набутими активами і посадовою особою або її родичами. При цьому важливо, що наявність певних сум на рахунках, їхній величезний обсяг без підтверджених джерел доходів може бути підставою для визнання активів необґрунтованими.
  
• Використання доказів: Враховується весь спектр доказів, у тому числі операції з нерухомістю, банківські транзакції, декларації про доходи, а також свідчення третьої сторони, якщо вони підтверджують протиправність отримання активів.
  

5. Важливість для юридичних осіб

Юридичні особи, зокрема ті, що займаються правозахисною діяльністю, повинні бути обізнаними з цими аспектами, оскільки вони безпосередньо стосуються не тільки посадових осіб, а й бізнесменів, що мають зв’язки з державними службовцями. Визнання активів необґрунтованими може стосуватися також компаній, якщо їхні власники чи керівники використовують нелегальні схеми для набуття майна.

Механізм стягнення необґрунтованих активів є важливим інструментом в боротьбі з корупцією в Україні. Завдяки цьому механізму держава має змогу позбавити корупціонерів їхнього незаконно нажитого майна, що суттєво покращує фінансовий стан країни та сприяє зростанню довіри до правоохоронних органів. Для юридичних компаній та правозахисників важливо бути обізнаними з цим інструментом, оскільки він охоплює не тільки публічних осіб, а й можливі зв’язки бізнесу з корупційними схемами.