Трудове право: зміни до правил звільнення, прогулів, відсутності на роботі — що вважається “поважною причиною” відсутності

2025 рік виявився ключовим для трудового законодавства України. Зміни торкнулися правил звільнення, процедур фіксації прогулів та визначення “поважної причини” відсутності. У фокусі — прагнення законодавців нарешті чітко визначити межі відповідальності працівника та роботодавця, а також зменшити кількість судових спорів, які роками виникали через нечіткість норм.

Як зараз визначається прогул

Нині чинний Кодекс законів про працю визначає прогул через пункт 4 частини 1 статті 40 КЗпП: це відсутність працівника на роботі понад три години протягом робочого дня без поважних причин. Ці три години можуть бути безперервними або сумарними. Судова практика уточнила:

• якщо працівник відсутній годину зранку, годину вдень і годину ввечері — це теж прогул;
  
• обідня перерва не рахується, але й не перериває підрахунок;
  
• тягар доведення неповажності причин лежить на роботодавцеві.
  

Водночас ключовим нюансом залишається різниця між “відсутністю на роботі” та “відсутністю на робочому місці”. Якщо працівник перебуває на території підприємства — це не прогул. Суд визнає це лише порушенням дисципліни. Саме тому роботодавцям радять конкретизувати робоче місце в документах — до номера кабінету чи цеху.

Що пропонує новий законопроєкт №14235

У листопаді 2025 року до Верховної Ради внесли законопроєкт №14235, який пропонує вперше законодавчо визначити, що таке прогул, а також створити офіційний перелік поважних причин відсутності.

Суть ініціативи полягає в тому, щоб:

• чітко закріпити, що прогул — це відсутність працівника без поважних причин понад три години (безперервно або сумарно);
  
• заборонити звільнення, доки роботодавець не з’ясує причини та не оцінить їхню поважність;
  
• вперше на законодавчому рівні затвердити перелік поважних причин, зокрема: стихійні лиха, аварії, воєнні дії, повітряні тривоги, виконання громадського обов’язку, догляд за хворим членом сім’ї, дозвіл керівника на відсутність, тимчасова непрацездатність тощо.
  

Юристи пропонують розширити перелік, додавши причини, які вже визнав Верховний Суд: незаконне переведення, відмова від небезпечних робіт, відмова виконувати роботу, якої немає в договорі, обмеження через комендантську годину, відсутність повідомлення про скасування дистанційної роботи чи простою.

Особливі норми воєнного стану

2025 рік приніс і нові правила, актуальні саме в умовах війни:

• можливість звільнити працівника, якщо неможливо встановити з ним зв’язок понад шість місяців;
  
• звільнення через відсутність працівника понад чотири місяці, якщо роботодавець не мав даних про причини;
  
• можливість припинення трудових відносин у разі відсутності доступу до майна чи засобів виробництва, через що працівникові неможливо забезпечити роботу.
  

Нові строки подання інформації до податкової (з 2026 року)

З 1 січня 2026 року зміниться порядок звітності:

• юридичні особи подаватимуть дані про прийняття та звільнення працівників до 20 днів після звітного місяця;
  
• ФОП — до 40 днів після кварталу.

2025 рік став переломним у сфері трудового права. Він приніс системні зміни, спрямовані на чіткість процедур, захист працівників і зменшення юридичних колізій. Уперше запропоновано законодавчо визначити прогул і офіційно закріпити поважні причини відсутності, що має знизити кількість судових спорів та підвищити правову визначеність для всіх учасників трудових відносин.