Як держава повертає вкрадене: цивільно-правова відповідальність за корупцію 

Боротьба з корупцією — це не лише покарання винних, а й повернення вкраденого. Якщо внаслідок корупційних дій державі, бізнесу чи громадянам завдано збитків, закон передбачає цивільно-правову відповідальність — обов’язок відшкодувати шкоду (включаючи моральну, ст. 23 ЦК України). Такі норми містяться у законі «Про запобігання корупції» (ст. 65-67), Цивільному кодексі України (ст. 22, 216, 228, 1166), …

Отримати консультацію

Боротьба з корупцією — це не лише покарання винних, а й повернення вкраденого. Якщо внаслідок корупційних дій державі, бізнесу чи громадянам завдано збитків, закон передбачає цивільно-правову відповідальність — обов’язок відшкодувати шкоду (включаючи моральну, ст. 23 ЦК України).

Такі норми містяться у законі «Про запобігання корупції» (ст. 65-67), Цивільному кодексі України (ст. 22, 216, 228, 1166), КПК України (ст. 127), Законі «Про НАЗК» та Законі «Про публічні закупівлі». Йдеться про ситуації, коли чиновники чи посадові особи незаконно розпоряджаються державним або комунальним майном, укладають угоди у власних інтересах (в умовах конфлікту інтересів, ст. 28 Закону «Про запобігання корупції») або під час публічних закупівель завищують ціни. У таких випадках суд може зобов’язати винних компенсувати завдані збитки — фактично повернути до бюджету те, що було витрачено незаконно.

Позови про відшкодування шкоди зазвичай подаються в межах кримінального провадження, коли одночасно встановлюється вина правопорушника. Проте постраждалі фізичні чи юридичні особи мають право звертатися до суду й окремо — якщо їхні інтереси були порушені.

Ще один наслідок корупційних правопорушень — визнання недійсними правочинів, укладених унаслідок таких дій. Це означає, що сторони мають повернути одна одній усе отримане за договором. Такі рішення дозволяють не лише зупинити дію незаконних угод, а й реально повернути ресурси державі або громаді.

Показовим є приклад із Харківщини: за позовом НАЗК суд визнав недійсними договори оренди землі, які сільський голова уклав зі своїм сином. Суд дійшов висновку, що посадовець діяв у реальному конфлікті інтересів, порушивши вимоги антикорупційного законодавства.

Важливо, що цивільно-правові позови можуть розглядатися незалежно від інших видів відповідальності — кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної. Таким чином, держава має реальний інструмент, щоб не лише карати корупціонерів, а й відновлювати справедливість і повертати громадянам втрачене.

 

Готові обговорити вашу ситуацію?
Зв'яжіться з нами, і ми знайдемо оптимальне рішення для вас.