Верховна Рада підготувала законопроєкт про регулювання криптоактивів із розширеними повноваженнями для регулятора

На цьому тижні Верховна Рада планує винести на розгляд законопроєкт №10225-д щодо регулювання обігу віртуальних активів в Україні. Його автори, серед яких голова парламентського Комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев, наголошують: головна мета документа — створити правові механізми для легального використання криптоактивів, їх оподаткування та захисту прав учасників ринку.

Законопроєкт передбачає ухвалення нової редакції закону «Про віртуальні активи» та внесення змін до Податкового кодексу, Цивільного й Господарського процесуальних кодексів, Кодексу адміністративного судочинства та низки інших законів. Якщо його підтримають, норми мають набути чинності з 1 січня 2026 року, а Кабмін протягом місяця буде зобов’язаний визначити регулятора цього ринку.

Документ встановлює правила для постачальників послуг у сфері криптоактивів: обов’язкову авторизацію чи реєстрацію у регулятора, щорічну звітність і штрафи за порушення. Водночас пропонується запровадити оподаткування операцій з віртуальними активами, зокрема прибутку від їх продажу, а також регулювання реклами та механізми запобігання шахрайству.

Водночас Головне науково-експертне управління парламенту (ГНЕУ) подало низку зауважень. Експерти наголошують на термінологічних суперечностях, зокрема у визначеннях «роздрібний власник» чи «віртуальний актив», а також у способах тлумачення інсайдерської інформації та маніпуляцій на ринку.

Найбільшу дискусію викликали положення, які фактично наділяють регулятора функціями органів досудового розслідування. Посадовим особам пропонують надати право доступу до приміщень емітентів, оферентів і постачальників послуг, а також до будь-яких інформаційних систем та документів. Вони зможуть збирати докази, здійснювати фото- й відеофіксацію, а також опитувати свідків на підставі власних постанов.

Кодекс адміністративного судочинства планують доповнити новими статтями щодо арешту майна, зупинення виконання договорів чи надання доступу до інформаційних систем і приміщень. При цьому рішення суду у таких справах мають виконуватися негайно. Судді повинні будуть ухвалювати рішення по суті протягом 96 годин із моменту відкриття провадження.

За оцінкою ГНЕУ, такі повноваження створюють ризики порушення конституційних прав громадян. Зокрема, можливість розгляду заяв про доступ до приміщень без виклику власника може призвести до рішень виключно на підставі доводів регулятора. Дискусійними називають і положення щодо «контрольованої послуги», яка передбачає імітацію купівлі чи обміну віртуальних активів під час інспекцій.

Не менш гострою є податкова частина. Законопроєкт вводить штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітності постачальниками послуг, причому санкція визначена як 100 мінімальних заробітних плат без альтернативних варіантів. Експерти вважають це несумісним із принципом індивідуалізації юридичної відповідальності. Також вони звертають увагу на нечіткі критерії визначення вартості активів у випадку обміну «крипта на крипту», що може створювати лазівки для мінімізації податкових зобов’язань.

Крім того, у Цивільному процесуальному кодексі пропонується закріпити нові повноваження регулятора у справах щодо захисту інформаторів, а також у процесах, пов’язаних із розкриттям професійної таємниці. Проте відсутність чіткого визначення поняття «інформатор» та віднесення окремих категорій справ до порядку «окремого провадження» викликали сумніви експертів щодо відповідності процесуальним нормам.

Законопроєкт №10225-д, на думку авторів, має стати рамковим документом, що дозволить Україні інтегруватися у світову систему регулювання крипторинку. Водночас низка положень потребує доопрацювання, аби уникнути надмірного втручання у приватні права та забезпечити реальну ефективність податкового контролю.