Закриття доступу до реєстрів нерухомості: крок до прозорості чи подарунок корупціонерам?

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11533, який суттєво обмежує доступ до даних про нерухомість в Україні. На період воєнного стану та ще рік після його завершення громадяни, журналісти та громадські організації не зможуть бачити повну інформацію про місцезнаходження об’єктів нерухомості та кадастрові номери земельних ділянок, що належать юридичним особам.

Офіційно ця ініціатива пояснюється турботою про безпеку оборонних підприємств: мовляв, публічність даних робить їх більш вразливими для російських атак. Один з авторів документа, нардеп від «Слуги народу» Ігор Фріс, наполягав: відкриті реєстри дозволяють ворогу дізнаватися адреси виробництва зброї чи складів, а це створює додаткові ризики. Саме оборонні підприємства нібито й просили про такі обмеження.

Але в реальності закон має набагато ширший ефект. Як наголошують у Центрі протидії корупції, нові норми вдарять по журналістах, які використовували реєстри для викриття корупції у сфері земельних відносин, приватизації та будівництва. Тепер перевірити, кому належить завод, офісна будівля чи гектари землі, стане майже неможливо. Це фактично позбавляє медіа одного з найефективніших інструментів у боротьбі з тіньовими схемами.

Обмеження відчують і звичайні громадяни. Якщо людина захоче купити квартиру в новобудові чи будинок у передмісті, перевірити, чи об’єкт дійсно належить забудовнику, стане складно. А це прямий шлях до нової хвилі шахрайств на ринку нерухомості. Водночас для корупціонерів і ділків із сумнівними статками ситуація спрощується: переписавши майно на підконтрольні фірми, вони зможуть спокійно уникати пильної уваги.

Додаткового резонансу ситуації додає і той факт, що журналісти знаходили численне майно, оформлене на фірми, пов’язані з родичами самого Ігоря Фріса. Тому виникають очевидні питання щодо справжніх мотивів ухвалення закону.

Проти документа висловлювалися низка державних інституцій, зокрема Мінцифри, Антикорупційний комітет ВР та омбудсмен Дмитро Лубінець. Вони наголошували: закон обмежує доступ до всіх даних про нерухомість, а не лише до об’єктів оборонки, і це непропорційний крок, який не відповідає суспільному інтересу.

Журналістка Тетяна Ніколаєнко влучно зазначила: «Під виглядом захисту ОПК обрізали доступи журналістам. Закриті реєстри навряд чи врятують від ударів по заводах, але точно допоможуть корупціонерам ховати статки».

У той же час нардепка Ірина Геращенко звертає увагу, що обмеження стосуються не лише реєстрів нерухомості, а й даних Prozorro, судових рішень, координат виробничих майданчиків та іншої інформації, яка може бути важливою для громадського контролю.

Цей законопроєкт було зареєстровано ще в серпні 2024 року, а остаточно проголосовано 21 серпня 2025-го. Для набуття чинності його має підписати президент. Уже сьогодні очевидно: документ викликав серйозну дискусію в суспільстві й ставить під загрозу принцип прозорості, який Україна вибудовувала роками.